Знову цей день, але все не так погано, як здавалося...

Вересень...
Мері(Маріанна) знову йде в школу. Літо скінчилось так само, як і її безтурботне життя. 
Зібравшись із думками, дівчина вдягнула білу блузку, синю спідницю, червоний піджак (так заведено у школі) і пішла в школу.
Її однокласники вважали її потворою, бо у неї були проблеми з зором, шкірою та вагою.
_______________________________

Десь із п'ятого класу Мері носить окуляри. Хоч спочатку усе було добре, бо у неї було дві подруги, які дружили з нею і підтримували, але Аліну батьки забрали навчатися за кордоном, а Іра після цього почала віддалятися від Мері, і згодом теж почала насміхатися з однокласниці. Через це дівчина почала більше їсти та швидко набирати вагу.
У підлітковому віці у неї почали з'являтися прищі, а в поєднанні з зайвою вагою це стало ще одним приводом для насмішок.
 

__________________________

І ось знову ця школа, цей клас, ці мажори-однокласники, ці образи в її сторону...
Дівчина зрозуміла, що потрібно змінитися і тоді вони будуть заздрити їй.
До Мері подзвонила мама і сказала:
- Доню, я попросила Ірину Олександрівну, щоб відпустила тебе додому через сімейні обставини, тому швиденько приходь, бо в мене сюрприз для вас з братом.
- Добре, мамо, йду. 
Так сталося, що батьки Маріанни виграли чотири путівки в Італію.
Вони два місяці житимуть і відпочиватимуть в горах, але мама не сказала їй про це по телефону.
Прийшовши додому, дівчина побачила радісну маму, знервованого тата і свого брата, що повернувся з Києва після закінчення контракту. Маму звати Віта, тата - Олександр, а брата - Ден(Денис).
Її брат працював у столиці журналістом і підробляв моделлю в одному журналі. Від Мері він старший на п'ять років. Ще Ден дуже красивий, тому фотографувався для журналів. 
- Віто, де ти поклала мою валізу? Мені потрібно покласти в неї одяг, - кричав тато з другого поверху будинку.
- Любий, глянь у шафу, - відповіла мама.
- Привіт, мала!
- Привіт, Ден! І не називай мене мала!
- Та припини. Чого така кисла? Ми ж їдемо на відпочинок.
- Серйозно!? Куди? Коли? - в захваті почала випитувати Маріанна.
- В Італію, в гори, на два місяці.
- Урааа! Я не ходитиму до школи.
- Ага, а я буду бігати, бо треба привести себе у форму. Останнім часом я трохи потовстів. 
І тут у голові дівчини вибухнула ідея!
- Брате, я з тобою! Ненавиджу своє тіло! І я схудну!
- Що!?? Ти це серйозно?
- Я розраховувала на твою підтримку, а ти!
- Та ну, не ображайся! Я буду твоїм тренером.
- Добре.
- Маріанно! Чому ти ще не пакуєш валізи? - нервово сказала мама.
- Я щойно прийшла! Хочу з братом поговорити!
- У літаку наговоришся! Через 5 годин літак! Треба поспішати.
- Ага, мам! Я піду до себе, бо мама мене зжере зараз.
- Ок, але бери в основному теплий одяг, бо як не як - осінь надворі.
- Дякую за пораду, сеньоре!
- Завжди будь ласка!
Маріанна піднялася до себе в кімнату в почала збирати речі. Раптом зайшла мама.
- Доню, у мене в Італії є подруга, вона порекомендувала мені одного косметолога, до якого я тебе відведу. Ще коли ти збереш речі ми підемо до твого окуліста на перевірку зору.
- Добре, мамо, а на косметолога я згодна, бо закордоном кращі спеціалісти.
- Я піду, не відволікатиму тебе.
За годину Мері склала одяг у валізи і поїхала з мамою до окуліста, який дозволив їй носити лінзи. Вона зраділа, що позбулася цих своїх окулярів.
Сівши у авто, мама почала розмову:
- Доцю, Денис казав мені, що ти хочеш схуднути, це правда?
- От паскудник! Так, мамо, правда! Це звісно не секрет, але навіщо він розказав!?
- Я дуже рада за тебе!
- Тобто?
- Я про те, що ти прагнеш до змін.
- Ну так, - зніяковіло відповіла я.
- Тато з братом вже поїхали в аеропорт, а наші валізи взяли з собою. Ми відразу до них, добре?
- Давай.
Вони приїхали якраз вчасно. Сім'я летіла приватним літаком фірми, у якій працювали батьки Мері та Дена. Їм потрібно прилетіли в Рим, а звідти автомобілем поїхати в містечко П'ємонт і пішки піднятися в гірський будиночок.
Але воно того варте. 
Поринувши у свої думки, Мері не зрозуміла, як швидко пролетів час.
- Сістер, підйом! Ти що передумала летіти?
- Йду!
Родина сіла у літак і полетіла на омріяний відпочинок. Мері з дитинства любила природу і мріяла пожити у горах з родиною.
Мрія здійснилася!!!