Умови контракту
Частина 9
Після тієї розмови в кабінеті між ними ніби щось зламалось — і водночас стало чеснішим.
Вони більше не робили вигляд.
Не ховали погляди.
Не повертались до формального “ви”.
Але й не переходили межу повністю — ніби стояли на краю, де кожен крок уже має наслідки.
Ярина ловила себе на тому, що думає про нього навіть поза офісом.
Максим з’являвся в її думках у найнеочікуваніші моменти — у тиші квартири, у дорозі додому, між звичайними справами.
І це дратувало її більше, ніж будь-які робочі конфлікти.
— Ви знову не спите? — спитала вона якось пізно ввечері, коли він стояв біля вікна.
— Сплю.
— Погано звучить.
Він не одразу відповів.
— Звик.
Ярина підійшла ближче, але зупинилась на відстані.
Тепер ця відстань була новою формою напруги між ними.
— Ви завжди так живете? — тихо запитала вона.
— Як?
— Ніби все під контролем. Ніби вам не боляче.
Його погляд на мить став іншим.
Не холодним.
Не керівницьким.
Людським.
— Це не працює так, як здається, — сказав він.
І вперше вона не мала, що відповісти.
Він зробив крок ближче.
Повільно.
— Ярино…
Її ім’я в його голосі звучало інакше.
Вона підняла очі.
І не відступила.
#5363 в Любовні романи
#1448 в Жіночий роман
Відредаговано: 10.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
