(Ліка)
У напівтемряві ванної кімнати мерехтливі вогники від свічок м’яко огортали своїм сяйвом і воду, і келихи, і наші тіла.
Богдан розслаблено відкинувся на спинку і прикрив очі.
А от я все ніяк не могла відпустити напругу, що сковувала мої плечі та кінцівки після почутого.
Я мала твердий намір довести чоловікові, що попри біль у стосунках — кохання є прекрасним почуттям, від якого не обов’язково треба чекати болю.
Якось хворобливо і, навіть сказала б, трішки маніячно я вирішила бути терплячою поруч з Богданом, бути ідеальною підтримкою для нього, стати тією самою незамінною людиною у його житті.
Мені здавалося, що коли він звикне до моєї присутності та з часом почне відчувати до мене щось більше, ніж просто тілесне бажання, то захоче бачити мене поряд не тільки вночі, але й у будь-яку іншу хвилину.
— Хочеш, я зроблю тобі масаж? — м’яко прошепотіла я Богданові.
Він відкрив очі, і в них відбилося світло води, яка грала своїми хвилями у джакузі, підсвічуючись вогниками від свічок.
— Не відмовлюся.
Він трішки підвівся з води, і моїм очам відкрилося його натреноване тіло, яке так і манило торкнутися його.
Я важко ковтнула, відчуваючи, як унизу живота щось солодко закручується.
Не стрималася і простягнула руку, залишаючи невагомий дотик на його животі.
Щось жарке вдарило в голову, і я раптом нахилилася, прикладаючи до натренованого торсу поцілунок своїми губами.
— Ти ж пропонувала масаж. Уже передумала? — хитро запитав винуватець мого збентеження.
Я невдоволено цокнула.
— Ніби поцілунки тобі не до вподоби!
— До вподоби. Ще й як.
Його великий палець торкнувся мого підборіддя і ніжно провів по ньому.
— А вже пізно. Я передумала! — відвернула голову і теж почала вставати, щоб сісти в нього за спиною для зручності масажу.
Спершу пройшлася по потилиці і повела руками до плечей, а потім почала потроху розминати напружені м’язи трапеції.
Чоловік трохи відхилився назад і тепер був до мене зовсім-зовсім близько.
Проводячи руками по його спині, я абсолютно дико і солодко насолоджувалася кожним своїм вкраденим дотиком до нього, і це починало зводити мене з розуму.
Та ще був не час. Мені хотілося розслабити Богдана, змусити скинути з себе його звичну оборону. А для цього потрібне було не тільки ліжко.
Я маю робити щось іще, щоб кожна хвилина його присутності зі мною приносила йому задоволення і відчуття безпеки.
Тому негайно спробувала перервати ніякову тишу і довірливо сказала трохи хрипким голосом:
— Ти знаєш, що мені приносить неймовірне задоволення торкатися отак тебе?
Сказала і в ту ж секунду відчула, як по спині чоловіка пішли мурашки.
Його голова відкинулася назад, ледь не торкаючись мого плеча. Він важко зітхнув, а тоді різко випрямився і, розвернувшись, схопив мене за талію, підіймаючи над водою.
Щойно я була позаду нього — а вже сиділа спереду на його колінах.
Щоки затопило червоною фарбою, коли я зрозуміла, чого саме торкаюся прямо зараз...