Глава 33

- Чому ти мене не розбудив?
- Ти так солодко спала, що я просто не набрався сміливості. Півночі дивився на тебе. Потім сам заснув.
- Надіюсь, мама не помітила, що я вдома не ночувала.
- А вони з Єгором хіба не в батьків зараз?
- Ні, вчора повернулись.
- Тобто Єгор тепер житиме в вашій квартирі?
- Не знаю. Це вже їхнє діло.
- Хочеш сказати, що тобі все одно?
- Просто це не моя справа. Вони вже дітки дорослі, самі зможуть вирішити це запитання. Я якось звикну. А зараз побіжу додому. Головне, щоб мама не прокинулась раніше, ніж я прийду.
- Може тебе провести?
- Та тут іти від сили метрів сто. А з тобою я буду йти в чотири рази довше.
- Це точно. Ну тоді біжи - Олег поцілував мене в щоку й міцно обійняв на прощання. Я побігла додому. Відчинивши двері квартири, розумію, що Маша ще спить. Мені дуже пощастило. Не знаю, чому так боюся, що вона дізнається про мою ночівлю в Олега. Може всякого навигадувати.
- Привіт - Єгор опинився прямо позаду, коли я збиралася зайти до своєї кімнати.
- Налякав.
- Ти майже безшумно прокралася в квартиру.
- Мама спить?
- Так. Ходімо на кухню, потрібно поговорити - мабуть, я не за те переживала. Єгор - той, хто знає Олега не з найкращого боку. Мабуть, навигадувати він може більше, ніж мама.
- Читатимеш моралі? - наливши в стакан соку, запитала я.
- Якби ніч була безсонною, ти пила б каву. Не все ще втрачено. Де була?
- В Олега. Ми дивилися фільм, і я заснула на дивані. Нічого більше не було, можеш не переживати.
- Не думай, що я маю щось проти твоїх стосунків з Олегом. Та все ж таки ти знаєш, який він.
- Був.
- Не можна бути настільки впевненим. Недоступні дівчата часто ставали для Олега іграшками.
- Чому ти розповідаєш мені це зараз, а не тоді, коли переконував мене спробувати зустрічатися з ним? Що змінилося? Чи може ти граєш у подвійну гру?
- Просто переживаю за тебе. Хочеться вірити в те, що Олег змінився, але звикнути до цього важко.
- Останнім часом мені здається, що в тебе прокинувся батьківський інстинкт. Та не могло це статися так швидко.
- Я переживаю за вас обох. Коли Олег говорить про тебе, мені здається, що він маніяк.
- Ти ревнуєш?
- Що?
- Ревнуєш Олега до мене. Раніше ви багато часу проводили разом, а зараз віддалилися один від одного. Ти вільний час проводиш з Машею, Олег - зі мною. Тобі його не вистачає.
- Думаєш?
- Знаю. Я перші кілька днів ревнувала маму до тебе. Тоді мені хотілося, щоб ви були разом, і водночас забрати Машу від тебе.
- І як ти з цим впоралась?
- Переключилася на Олега. Ти можеш зайнятися роботою, тоді теж забудеш про ревнощі. До речі, я вже хочу знову піти на курси. Три тижні пройшло, а я ще не навчилася фотографувати.
- Можу сказати, хто в цьому винен - Єгор посміхнувся, і я зрозуміла, що він натякає саме на мене.
- Ну пробач, що я захотіла налагодити твоє особисте життя. До речі, як у вас все розвивається? Я так зайнята Олегом була, що про вас забула.
- У нас все добре.
- Це занадто проста відповідь.
- Сонь, ти занадто складна.
- Ти чого це мені дитину ображаєш?
- Я?!
- Соня не складна. Просто надто допитлива, а ще розумна.
- Ну ви ще через мене посваріться. Такий собі привід. Можу придумати кращу тему для сварки, але вам не скажу.
- Ти де була?
- Хто? - намагаюся включити режим дурника.
- Дід в пальто. Сонь, ти чому вдома не ночувала?
- Я ночувала.
- Так, але не вдома.
- Вдома.
- Тільки не в своєму домі.
- Мааам, мені не десять років і не п'ятнадцять. Я давно вже повнолітня. Скоро дев'ятнадцятий день народження буду святкувати. Маю повне право ночувати там, де хочу.
- Так, маєш. Тільки будь добра, попереджай мене, якщо ночуєш за межами будинку.
- Я сама не знала, що ночувати не вдома.
- Як так?
- Вона вирубилась, коли дивилася фільм з Олегом.
- Дякую, Єгор, що відповів за мене.
- Звертайся.
- То ти з Олегом була?
- Так.
- Тоді я можу не переживати.
- Так просто? Навіть Єгор більше слів сказав, коли дізнався, що я в Олега ночувала.
- А що я маю казати? Олег твій хлопець і це нормально, що ти в нього ночуєш.
- Бачиш, Єгор, це нормально.
- Я не права? Не знаю, про що ви тут говорили, та я, мабуть, на стороні Соні.
- Це нормально, що ти обираєш сторону своєї дитини. Але для початку можна було б вислухати обидві сторони.
- Я б краще послухала звук приготування кави. І ще порадила б тобі не лізти в стосунки Соні та Олега.
- Чому мені здається, що в нашій парі я мама Соні?
- Ха-ха, тепер я буду тебе мамою називати.
- Єгор, ти не переживай так. Соня в нас дитина розумна, дурних вчинків не робитиме. Так ще й Олега виховає. А в тебе зарано батьківський інстинкт проявлятися почав.
- Може я просто дуже хочу стати для Соні батьком.
- Це ти мені зараз пропозицію робиш?
- Якщо ти хочеш, може бути і так.
- Оу, здається, я тут зайва.
- Стій - Єгор взяв мене за руку. - Будеш свідком.
- У суді я буду на стороні мами.
- В якому суді?
- А ти не про вбивство? Я просто думала, що буду свідком того, як мама тебе приб'є.
- Який у неї мотив?
- Цього я поки не знаю.
- Проїхали. Маш, ти вийдеш за мене? Знаю, що швидко і не дуже романтично, та я хочу, щоб ти була моєю...