- Точно?
- Ти обіцяєш, що це залишиться між нами?
- Обіцяю. Тільки будь чесною. У першу чергу з собою.
- Я вже вагітна.
- Від Павла?
- У тому й то справа, що ні. Я втратила себе. Просто занурилася у почуття і зовсім забула про чоловіка. Завагітніла від коханця і не знаю, що тепер робити.
- Потрібно з усім цим розібратися. Для початку тобі потрібно визначитися: хочеш ти далі жити з Павлом чи ні. Тільки відкинь усе інше. Перед тобою стоїть одне запитання. На нього є всього лиш дві відповіді: "так" або "ні".
- Не хочу я з ним бути, але ж...
- Ніяких "але". Я зараз не примушую тебе розривати шлюб з чоловіком. Ми просто розбираємося у твоїх бажаннях.
- Добре. Що далі?
- Батько дитини знає про те, що ти вагітна?
- Ні.
- Чому не скажеш йому?
- Боюсь.
- Мабуть, боїшся почути неприємні слова. Наприклад: "Мене зараз не цікавить сім'я" або "Чому ти вирішила, що дитина моя?"
- Як ти дізналася?
- Досвід підказав. Значить зробимо так: ти підеш до цього другого чоловіка, щоб розповісти йому про дитину. Потім зустрінемо, і ти розповіси мені, як усе пройшло.
- Я не зможу просити в Паші гроші на сеанси психолога. А влазити у ще більший обман не хочу. І власних збережень у мене немає. Все, що заробляла, віддавала Олегу. Тільки не кажи йому. Нехай і далі думає, що це були гроші мого чоловіка.
- Припини. Я і чути не хочу про гроші. Я ж не скотина якась, що просто викачує з пацієнтів кошти. І хто знає, може, ми колись родичами будемо.
- В сенсі?
- Думаєш Соня просто так з Олегом "дружить"? - останнє слово виділяю особливою інтонацією, ніби хочу сказати його в переносному значенні.
- Ааа, ти про це. Я щось не одразу подумала про них. Значить, ти і є та Маша?
- Що означає "та"? - сміюсь.
- Дівчина, яка підкорила неприступне серце Єгора.
- Тоді так.
- Я рада за вас. І... Дякую тобі.
- За що?
- Ти намагаєшся мені допомогти. Я ціную це.
- Дякувати будеш Соні. Вона вмовила мене поговорити з тобою.
- Чесно, я злякалась. Коли освідомила, що залишилася сам на сам з психологом, то зрозуміла, що досить тримати все в собі. Я завжди боялася розповідати іншим свої почуття. У дитячому будинку мало кого цікавило, що в мене на душі. Ось і звикла бути замкненою у собі.
- Це неправильний підхід. Краще розповідати про усе, що турбує. Не обов'язково обговорювати це з чоловіком чи братом. Ти можеш розповідати щось подругам.
- Немає у мене подруг. Може, якби були, я б не почувалася настільки жахливо, бо могла би виговоритися.
- Можеш дзвонити мені в будь-який час. І взагалі ти можеш спілкуватися з Сонею. Вона чужі секрети берегти вміє.
- Якось незручно з Сонею обговорювати такі проблеми. Все ж таки вона молодша.
- Вік нічого не значить, повір. Соня розумна дівчинка, яка знаходить вихід із тих ситуацій, які здаються безвихідними. І я говорю це не як їх мати, а як людина, яка добре знає цю дівчину. Та й якщо в неї з Олегом складуться стосунки, вам варто буде потоваришувати.
- Обіцяю подумати про це. А тепер скажи, як нам звідси вибратися.
- Все просто - підходжу до дверей і стукаю три рази. Чую, як прокручується ключ у замку. За мить двері відчиняються.
- Привіт, Єгор. Давно не бачилися.
- Привіт, мала. Не бачились, бо ти не заходиш.
- Обіцяю якось зайти, а зараз трохи поспішаю. Ще раз дякую вам.
- Поговорили?
- Так, з усім розібралися.
- Все добре?
- Так.
- Питати у тебе щось немає сенсу?
- Однозначно. Я не буду обговорювати проблеми моїх пацієнтів зі сторонніми людьми.
- Тоді заносимо ключ і йдемо гуляти.
- Ммм, куди цього разу? Минула прогулянка в лісі закінчилася не так, як ми планували.
- Подумаєш, не доїхали до лісу. Невже тобі не сподобалося цілуватися на заправці? Не повірю.
- Обожнюю цілуватися під час заходу сонця під пильним наглядом водіїв.
- Ха-ха. Мені теж сподобалось, але цього разу гулятимемо по місту. Хочу завести тебе в одну дуже класну кав'ярню. Там готують неперевершену каву і дуже смачні тістечка.
- Ого. З чого б то така щедрість?
- Мені перечислили гонорар за фото з показу. Це потрібно відсвяткувати.
- Ти збираєшся святкувати кожен свій гонорар?
- Лише цей. Просто такі циферки за свої фото я отримав уперше.
- Що ж то за цифри такі?
- Повір, гонорар навіть мене шокував. За ці гроші можна поїхати за кордон на декілька днів.
- Щедренько тобі заплатили.
- Додаткова плата за роботу вночі.
- А показ хіба вночі був? Я думала, що ввечері.
- Там все затягнулося, а потім мене ще й попросили додаткову фотосесію зробити. І плюс до того мої фото задобрив один журнал. І це все завдяки Соні.
- А вона вже коли встигла?
- Тоді, коли нас з тобою звести намагалася. Вони з Олегом знайшли мені агента, яка швидко й легко шукає роботу. Ніколи не думав, що це може бути так просто.
- Тепер зрозуміло, на що Соня витратила таку велику суму грошей.
- Не зрозумів.
- Заплатила тобі за важливу роботу.
- В сенсі?
- Заспокойся. Я просто невдало пожартувала. У Соні є дідусь, який виконує майже усі її забаганки. Так що швидше за все дякувати потрібно саме йому.
- Нехай так. Все одно вигадала усе це Соня. Якби не вона, я досі сидів би в учителях. Чорт!
- Що сталось?..
#452 в Молодіжна проза
#3760 в Любовні романи
#1804 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 16.01.2021