Я прогулювалась по мосту. Люблю думати про своє , мріяти , ... Я типу така собі мрійниця , яка надивилася фільмів . Так , я хоч і відмінниця , але серіали люблю .
Водичка доволі прозора . Хоч мостик і високий , але можна розгледіти кожну рибинку .
У річці щось дивне , помітила я . Нібито кістки , чи мушлі .
Я вилізла з-за мосту , щоб стрибнути .
-Стій !- почувся крик . -Не потрібно !- Василь , з мого класу , підходив ближче маленькими кроками .
-Слухай , що ти хочеш ?- не зрозуміла я . Вже хотілось перевірити , що це у воді , тому приготувалася стрибати .
Василь підбіг і схопив мене за руку . Він витяг мене на міст , і почав лаяти , заспокоювати , розмовляти .
У той момент я не зрозуміла його реакції . Тільки пізніше до мене дійшло , що це виглядало так , наче я хочу померти .
-Пішли .- хлопець почав йти . Я устала і зупинилася . -Ні , ми йдемо разом .- він узяв мене за руку .
Я так і зробила . Хоч і казала , що він не так усе зрозумів , але хлопець не слухав .
-Ось , глянь . Життя прекрасне ! Треба жити та .... Радіти !
Мені здавалось , що хлопець розмовляв зі мною , як з ненормальною .
Я не витримала . Досить клеїти дурня ! Я відкинула свою руку і побігла .
-Стій ! Уляно , будь ласочка ! Не треба !
-Та відчепись вже !
Хлопець наче фільмів передивився . Але я вже добігала до річки .
-Ось !- гримнула я.-Там внизу щось .
Хлопець не зрозумів . Він наблизився до мене .
-Це що ?!
-Я не знаю , хочу перевірити ,-з цими словами вистрибнула у воду .
Хлопець злякався , але помітив , що у плаванні я спец.
Я потроху витягла кісточки на сушу . Вася теж допоміг .
Через 20-хв ми склали справжній скелет .
-Це ж ...- на траві лежав скелет русалки .
Я подивилася на хлопця , потім на скелет .
-Дивовижно ! Ми ж відкрили новий організм .
-Тепер нас і в газеті покажуть . А куди його запхнемо ? Треба ж і дослідити , і дізнатись чи правдивий .
-Ти прав . Сховаємо в гаражі мого татка . Він там ніколи не прибирає .
Ми занесли кістки до гаража , і пішли до парку . Вже смеркало .
-А ти серйозно подумав , що я того ...
Вася промовчав .
-Я люблю читати книги , от і нафантазував ... лишнього .Думав , може , ти через хлопця ...
-Я? Через хлопця ?! Що б я і закохалась !
-Ти ніколи не закохувалась ?- здивувався він .
-Ні . А ти ?
-Здається тепер - так.
Затамувала тиша .
-А в кого ? Хто він ? Ой ! Тобто , хто вона .
Вася засміявся . Далі закинув руки за голову і пішов .
-Дуже дивна дівчинка , дуже дивна .
#1339 в Різне
#414 в Гумор
#928 в Молодіжна проза
#328 в Підліткова проза
школа підлітки перше кохання, повернення в минуле, непорозуміння з батьками
Відредаговано: 25.03.2024