Дід підійшов до вікна.Він почав шукати лист з віршем.
-О ні!Я його загубив!
Дід Степан побачив, що баба Мар'яна (її справжнє ім'я Марина ) виглянула у вікно.Діватись було нікуди.
Дід прокашлявся та почав :
-Баба Марина з'їла ящик апельсинів
Твої очі наче гай
Взяв бандуру і заграй!
Ла-лі-лалай,ла-лілалай!
Баба аж розплакалася.
-Ах, Степанчику,так гарно!Браво!Браво!-вона почала аплодувати.
-Я на все готовий заради тебе,Мар'яно!
-Ой, невже заміж кличеш?
-Звичайно! Виходь за мене!
-Ой,я згодна!Згодна!
Вона виплигнула з вікна та побігла до діда в обійми.
Ми проходили повз діда Степана.
-Дякую вам!Тепер женитись буду!
-Як женитись?
-Їй сподобалась моя пісня!Хоча твоя теж непогана,але я кращий поет.Таке буває,хлопче.Ну я тебе потім навчу складати вірші.
Ми стояли та кліпали очима.Так,кохання - складна штука!
#1437 в Молодіжна проза
#578 в Підліткова проза
#2408 в Різне
перша любов, взаємовідносини із батьками, шкільне підліткове життя
Відредаговано: 24.05.2023