СПОРТ, СПИРТ І ТВОРЧІСТЬ
Я заливав по черзі у порожню душу:
спирт, спорт і творчість, щоб не сумувати.
Боявся, що зробити зайве мушу,
Але хтось ТАМ оберігав завзято.
Оберігав від зайвих слів, емоцій,
Від хибних кроків та безглуздих втрат в житті.
Не завжди це душі давало спокій,
Але вдалося якось це пройти.
Десь стиснуть зуби, інколи терпіти,
І, філософськи дивлячись на все,
Я намагався це життя прожити
Щиро і чесно, та зі сміхом над усе…
****************************************************************************************************************************
ЗЛИВА
Я дивлюсь у вікно крізь зливу на подвір’ї.
Я бачу, як вона розстрілює ріку.
І крізь стіну думок, таких густих, як злива,
Знов намагаюсь вгледітись у долю я свою.
Яка вона? Щаслива? Чи не дуже? Що намагався я їй довести?
Обманював її? Чи брав на іспит? Чи зміг би сам собі допомогти?
Яка б вона не була, – моя доля, – вона лише моя, і це мій шлях.
Кривий, прямий чи десь с кутами, може.
Я маю сам його пройти, і тільки так!