Уламки снів...

Вірш - Присвячується Світлані.

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ СВІТЛАНІ
Дитино, я ж ніяк не ідеальний!
Чого ти хочеш? Пристрасті? Дітей?
Я дуже тертий цим життям брутальним
І в серці пустка, й нуль твоїх ідей.
Дивлюся я в твої дитячі очі,
А в них бажання і палкий вогонь.
Для мене зайві пестощі дівочі –
Я буду сам у світі рим і війн.
Користуватись просто почуттями,
Палити у ночі чужу свічу?
Це не про мене. Я не хочу драми,
Не хочу нести іншим я біду.
Я сам по собі й сам в собі зав’язаний
Не прагну всіх цих радощів на двох.
А може знову долею був вказаний
черговий хибний, непотрібний крок.

Стейзон

Подобається

#759 в Різне
#88 в Поезія

У тексті є: роздуми про життя, філософія самотності, філософія долі та вибору

Відредаговано: 08.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись