Розділ 25

Аудіотрек Eminem & 2Pac — Come Back 🎵❤️🔥

Джаред

Наступного дня, коли ми приїхали з Селін разом, я знову зробив те, що і раніше, — відключив ліфт та жадібно припав до її вуст.

— Джареде, зупинись! Ти дійсно якийсь божевільний.

— Я божевільним став через тебе, крихітко.

— А чому ти не сказав «східна принцесо»? — нахмурившись, запитала.

— Якщо ти хочеш мені зараз станцювати, то я готовий.

Вона почала сміятися та поклала голову на груди.

— Джареде, краще включи ліфт. Про танець потім поговоримо.

У голові промайнули хтиві думки. Я взяв її за підборіддя та поглянув у вічі.

— Чому ти так дивишся? — тихо запитала.

— Любуюся тобою!

Селін всміхнулася та, поцілувавши в губи, легко прикусила нижню.

— Якщо хочеш, то я можу не лише один раз станцювати.

— О, Селін, ти зараз мене заводиш!

Щоки дівчини миттєво стали червоними.

— Не хвилюйся так! — доторкнувся великим пальцем до її вуст. — Ти так мило бентежишся.

— Джареде, не забувай, де ми знаходимося.

— Хіба можна про це забути? Хоча... поряд із тобою я про все забуваю! — прихилився до неї чолом.

Не знаю, скільки б ще часу стояли ось так, обійнявшись, але стукіт у двері ліфта знову порушив ідилію. Ми вийшли з ліфта, тримаючись за руки. Наостанок підморгнув Селін, поцілував у щоку та зайшов у кабінет, де мене вже чекала.... Карла Джексон.

— Якщо ти образиш Селін, будеш мати справу зі мною! — повернувшись, спокійно мовила Карла. — І я не жартую, Джареде.

— Чому ви так вирішили, що я можу образити її? — скинувши верхній одяг, промовив.

— Можливо, у тебе є на це декілька причин?

Я нахмурився. Вона що, знущається? Які ще причини? Склав руки на грудях та присів у крісло. Карла присіла навпроти.

— Цікаво послухати! — намагався сказати без емоцій та грубощів.

— Я зробила так, що Олівера посадили за ґрати. Твоя мати поїхала в Австралію, якомога далі від всього божевілля. Селін скоро стане главою правління. Тобі ще потрібні якісь інші слова?

— Ні, не потрібно більше ніяких слів! — спокійно відповів, а потім, всміхнувшись, додав. — Карло, ви забули ще про один факт.

— Так? І який же? — фиркнула жінка.

— Я кохаю вашу доньку!

Обличчя Карли змінилося. Суровий та холоднокровний вираз перетворився на здивований та розгублений. Я чекав, що вона скаже. Через декілька хвилин жінка відвернулася від мене та тяжко зітхнула.

— Джареде, колись ми мріяли, щоб ви стали парою! — перевела подих та спокійним тоном додала. — Однак все змінилося.

— Нічого не змінилося, Карло. Це ви собі щось там надумали.

— Не сплутай кохання з пристрастю та бажанням.

— Карло, ви мене не почули?! Я кохаю Селін. Досить цих маніпуляцій. Ви не зможете нічого зробити... це вже не в ваших силах.

Жінка гнівно зиркнула на мене.

— Я тебе попередила, Джареде! — а потім додала. — Тепер перейдемо до роботи. Акціонери, підлі щури, хотіли підсунути тобі угоду з «Роуз», добре, що ми вчасно про все дізналися. Цей факт мене досить бентежить. Коли Селін стане головою правління, вона не повинна працювати з такими зрадниками.

Я підняв брови.

— Карло, чому ви так думаєте, що Селін стане головою правління?

Жінка всміхнулася.

— Тоді й провіримо твої почуття. Сам здивуєшся, чи зможеш програти та змиритися.

Карла вийшла. Я схилився на спинку крісла та задумався. Та до біса цю компанію, до біса місце голови правління, головне, щоб Селін була поряд. Лише одне мене хвилювало: це дійсно моє щире бажання, чи все ж таки я таким чином хотів доказати Карлі, що вона була не права? Я погрузився в роздуми та повільними кроками почав міряти всі кутки кабінету. Дійсно, от і побачу, як відреагую на голосування акціонерів. Лише чи буде моя совість чиста?  У кабінет залетіла Ніколетта та почала кричати:

— Якого біса ти відмовився від угоди? Ми про все вже домовилися! Це що за викрутаси такі?

Я примружив очі та присів на край стола.

— Ніколетто, ніякої угоди не буде, — спокійно відповів. — Ви намагалися розвести мене, як останнього дурня, підсунувши цю кляту угоду. І чому ж ти, дорогенька, чи краще сказати дорогенький, не повідомила про те, що «Роуз» є правонаступницею «Деліус Корпорейшен», що ваша компанія є фіктивна?

Від моїх слів обличчя Ніколетти стало багровим та розлюченим.

— Ми не маємо ніякого відношення до «Деліус Корпорейшен»!

— Досить цією істерики та непотрібних слів! — розвів руками та з насмішкою сказав.