Розділ 21

Селін

Я прокинулася від поцілунків Джареда. Це були неймовірні відчуття. Сердечко хвилювалося від його дотиків та пестощів. Примружила очі. Почула, як за вікном гудів вітер та лив дощ.

— Доброго ранку, східна принцесо! — мовив у губи Джаред та навис наді мною, обіймаючи за талію.

Від його дотиків по тілу ніби пройшов струм. Я поглянула в його сині очі, а самій ридати хотілося від того, що йому прийдеться брехати, матері прийдеться брехати. Серце стиснулося від цього пекучого болю, і мені хотілося провалитися крізь землю.

— Чому очі налиті сльозами? — поцілувавши повіки, запитав.

Намагалася триматися, не видавати себе, бодай зовні залишатися спокійною. Розуміла, що Джаред не повинен дізнатися про наш план із мамою, а матір своєю чергою не повинна знати, що я з ним провела ніч і про те, що вирішила зробити.

Дивно якось стало! Колись батьки хотіли, щоб я була з Джаредом, плекали надії, а зараз моя матір проти, його батьки — я впевнена, також! І ніхто не очікував, я і сама, якщо бути відвертою, не чекала, що почуття до нього заполонять мою душу та тіло, що я захочу саме йому віддати свою цноту й серце. Я обхопила плечі Джареда та притиснула до себе, щоб він не міг бачити моїх сліз.

— Крихітко, що з тобою?

— Джареде, ми деякий час не повинні спілкуватися, ти маєш зрозуміти.

Він сильніше обійняв мене та поцілував у плече, повільно піднімаючись вище. Скинув із мене ковдру та руками доторкнувся до стегна. Я не витримала та застогнала, розчиняючись у його солодкій ласці.

— Ти мені потрібна, Селін Джексон! — промовив Джаред.

Від його слів стало тяжко дихати, і я відсторонилася. Відчуття провини накрило з головою.

— Селін, — він напружився та нахмурив брови.

Боже, як же тяжко! Хвилювання ніби хвилею накрило мене, розриваючи на частини між любов’ю та обов’язком. Я почала гарячково цілувати його обличчя, а в горлі стояв ком, який заважав дихати. Крізь сльози всміхнулась, намагаючись сховати свій внутрішній розпач.

Ну що ж, Селін Джексон, ти дурепа. Не могла зізнатися в почуттях, але тепер саме головне — бути обачною та довести до кінця свій план.

Джаред продовжував вдивлятися в мої очі, ніби намагаючись прочитати те, що я так ретельно приховувала. Його мовчання тиснуло важче за будь-які докори. Він повільно випростався, сідаючи на краю ліжка й спираючись ліктями на коліна.

— Ти знову закриваєшся від мене, Селін, — його голос звучав глухо, із важкою, гіркою втомою. — Спершу кажеш, що ми не повинні спілкуватися, а потім дивишся так, ніби це рішення розриває тебе зсередини. Скільки ще ми будемо грати в ці хованки?

Кожне його слово влучило точно в ціль, але я змусила себе сидіти нерухомо. Я загорнулася в ковдру, відчуваючи, як між нами знову виростає та сама холодна стіна, яку ми тільки-но зруйнували вночі.

— Я розумію інше: ти жива, і ти потрібна мені тут і зараз, а не у ваших із матір’ю небезпечних іграх, — він підвівся з ліжка й почав одягатися, більше не дивлячись на мене. — Якщо ти вирішила йти цим шляхом сама — я не зможу тебе силою зупинити. Але не вимагай від мене удавати, що мені байдуже, як ти знищуєш себе.

Першою людиною, якій зізналася про Джареда, була Лейла. Я з хвилюванням, і водночас із солодким трепетом у грудях, розповіла їй про ніч у клубі та ніч, яку провела з Джаредом. Лейла декілька хвилин мовчала, переварюючи почуте, а потім все ж таки сказала, що вона щиро рада за мене, але благала, щоб я була обачливою.

Як же сильно я сумувала за родиною Ефе. Вони стали для мене чимось більшим, ніж просто тими, хто прихистив мене на три роки. В їхньому домі я почувалася затишно й захищено. А тепер, коли моє життя перетворилося на суцільні таємниці та небезпечну гру, ця туга за їхньою щирістю й родинним затишком стискала серце з особливим болем.

Також Лейла повідомила, що погодилася на пропозицію пана Бурхана з приводу запрошення на каву.

— О, Лейло, це чудова новина! — зарепетувала я, ненадовго відволікаючись від власних важких думок. — Як Амір це сприйняв?

— Батько був шокованим, і коли пан Бурхан приїхав за мною, то вони довгий час розмовляли. Ну, як ти можеш здогадатися, ніхто з них не сказав, про що була розмова.

— Гм… можливо, Амір хоче видати тебе заміж за пана Бурхана?

— Селін! — крикнула в слухавку Лейла, і в її голосі змішалися здивування й обурення. — Що за думки прийшли у твою гарненьку голову?

Я щиро засміялась, відчуваючи, як її емоції хоч на мить розганяють мої похмурі думки.

— Ні, я на це ніколи не погоджусь! — заперечила Лейла.

Ми ще декілька годин розмовляли, ділячись секретами, доки не зайшла матір у кімнату та не повідомила, що вже час вирушати. Я попрощалася з Лейлою і вимкнула мобільний телефон. Усміхнулась своєму відбиттю в дзеркалі й удала, принаймні перед мамою, що все добре, і пішла слідом за нею.

Рівне волосся, підбори, червоні вуста, класична чорна сукня з вирізом спереду — таким образом я повинна покорити акціонерів. Поправивши пасмо біля скроні, я важко видихнула перед дзеркалом. Якщо бути чесною, мені було все одно, як вони приймуть мій прихід, мамі також було байдуже, тому що вона вважала, що я не повинна щось доказувати акціонерам. Єдине, що мене хвилювало, — Джаред!