Розділ 7

Джаред

Наступного дня Еліс влаштувала мені черговий дешевий спектакль. Вона металася по кімнаті, розмахувала руками й заходилася божевільною істерикою, але її крик пролітав повз мене — я лише роздратовано рахував секунди, чекаючи, поки цей безглуздий театр однієї героїні нарешті закінчиться.

— Якщо я тобі не потрібна, то будемо прощатися! — під кінець драматично вигукнула вона.

Еліс намагалася зачепити за живе, але, б’ючи по порожнечі, цілі не досягнеш.

— Ти мене кидаєш? Я вірно зрозумів? — перепитав я, ледь стримуючи зверхній сміх.

— Саме так! Шукай собі нову дурепу, яка терпітиме це все! Ти думаєш тільки про себе! — Еліс фиркнула й надула губи.

Ну що ж, якщо їй зручніше думати, ніби це вона зробила красивий жест і покинула мене, — нехай потішить своє самолюбство. Моїх почуттів це навіть не зачепило. Взагалі нічого не тьохнуло. Мені було банально байдуже на її сльози і драму. На той момент у голові вже не лишилося місця для її істерик. Усі думки безжально заполонила Селін. Ще три роки тому я б сміхом підняв того, хто сказав би, що одна дівчина зможе настільки підкорити мої думки й серце. Тим паче Селін Джексон.

Еліс, так і не дочекавшись від мене жодної емоції, розлючено вибігла з кімнати, зачепивши плечем Бурхана, який якраз з’явився у дверях. Її втеча була найкращим, що сталося за цей ранок.

— Що це з нею? — всміхнувся Бурхан і зачинив за собою дверцята.

— Нервує, — знизав плечима.

Бурхан поклав папку на стіл. Я пильно подивився на нього, потім перевів погляд на теку. Він присів у крісло та закинув ногу на ногу.

— Можеш оглянути інформацію!

— Дякую, досить швидко.

Я присів навпроти та взяв у руки чорну папку.

— Із родиною Аміра все досить просто. Має дружину, дітей та внучат. Все життя трудився в місті Гюмбет в маленькому ресторанчику, яке було йому передано в спадок. Ніби нічого особливого, — розвів руками Бурхан.

Я відкрив теку та швидко пробігся поглядом по паперах.

— Тут інформація турецькою мовою. Як я можу знати, що тут написано? — незадоволено фиркнув я.

Моєї турецької цілком вистачало для розмов у ресторанах чи на ділових зустрічах, але розбирати юридичні аспекти й поліцейські формулювання було занадто навіть для мене.

Бурхан хмикнув, підвівся та вийшов на балкон. Я пішов слідом за ним, дістаючи з внутрішнього карману сорочки цигарку. Крутячи її в пальцях, я пильно поглядав на друга.

— Три роки назад біля однієї з бухт міста Гюмбет знайшли затонулу яхту, — почав Бурхан, спираючись на перила балкона. — Коли турецька поліція підняла судно, вони віднайшли два трупи: чоловіка та дівчини. Розпочали розслідування та виявили, що це батько й донька.

Я широко відкрив очі та викинув цигарку в попільничку. По спині пройшов холодний сирець.

— Яка ще є інформація?

Бурхан перевів подих, оглядаючи місто й додав:

— Але, найцікавіше, що в той проміжок часу, коли знайшли ту саму яхту, у лікарню міста Гюмбет доправили молоду дівчину в дуже тяжкому стані. А знайшла її в морі якраз родина Аміра.

Я відчув, як пальці мимовільно стиснулися в кулак.

— Поліція пов’язувала ці два випадки між собою?

— Знайомий повідомив, що версій було багато, але дівчина втратила пам’ять. Від неї не було зовсім ніякої користі для слідства. Вона не пам’ятала навіть власного імені, тому справа зависла в повітрі. Згодом родина Аміра забрала дівчину до себе.

Я уважно слухав, відчуваючи, як прискорюється пульс. А Бурхан продовжив говорити далі:

— Члени родини, що їх знайшли мертвими на яхті, були вашими партнерами по бізнесу, — Бурхан зробив паузу, даючи мені час усвідомити масштаб. — Я дізнався, що в них була ще молодша донька, яку звали Селін. І не повіриш, через свої джерела знайшов старе архівне фото дівчини. Вона точна копія Деніз Ефе. Чи, можливо, Деніз це і є та сама Селін Джексон?

Усе всередині мене перевернулося. Я провів долонею по обличчю.

— Чому ж тоді поліція не продовжила розслідування?!

Бурхан захитав головою.

— Вони працювали суворо за протоколом. Дівчина без пам’яті, закрита справа, офіційно — нещасний випадок. Навіщо їм шукати зв’язок із чужоземним бізнесменом, якщо для них це була просто чергова трагедія в морі? Щодо загибелі Джексонів, то знайомий натякнув, що, можливо, не обійшлося без втручання відповідних британських структур. Кілька місяців розслідування — і справу раптово закрили. Подібні різкі повороти в розслідуваннях завжди залишають виразний слід чийогось втручання.

Бурхан також повідомив, що відмовився далі «смикати» своїх людей у комісаріаті. Справу було офіційно закрито, а отже, будь-які подальші запити щодо архівних матеріалів чи приватних даних фігурантів виходили далеко за межі простої дружньої послуги. У Туреччині спроба неофіційно дістати відомості з архіву закритих проваджень підпадає під статті Кримінального кодексу про порушення таємниці слідства та незаконне отримання персональних даних.