Пролог

Жодна частина цієї книги Не може бути скопійована чи опублікована без письмової Згоди автора.

Джаред

— Спинися, навіжена! — кричав їй услід. — Дорогенька, із такою вродою, як у тебе, з тобою може щось трапитись вночі!

Я наздогнав дівчину та, схопивши за руку, різко повернув до себе. Відразу отримав сильного ляпаса по щоці. Вона намагалась вирватись, проте я ще сильніше стиснув руку.

— Джареде, йди геть! — процідила крізь зубки. — Ти такій же покидьок, як і твій друг!

— Селін, не будь дурепою! Майкл нічого не обіцяв твоїй сестрі! Те, що вона собі надумала...

— Відпусти руку, боляче!

Дійсно, тут я вже перегнув та не відчув, як сильно схопив її за руку. Вона швидко висмикнула руку та доторкнулася до зап’ястя.

— Кларисі байдуже на твого друга йолопа! — фиркнула.

Якби була у неї була можливість, то, мабуть, каро-зелені очі спопелили би лише одним поглядом. Я нависнув над нею, не в змозі стримувати свій гнів, адже навіть на підборах вона була меншою на пів голови.

— Ти істеричка, Селін!

Дівчина голосно засміялась й повертіла головою.

— Джареде, а ти самозакоханий ідіот, такий самий жеребець, як і твій друг!

— Можливо, нарешті скажеш, що між вами з Майклом трапилось?

Селін опустила голову.

— Твій друг розпустив руки! Я не втрималась і вдарила його!

— Що? — мене пробрав регіт. — Селін, тобі вісімнадцять років, не потрібно себе поводити, як міс невинність!

Після цих слів отримав ще одного ляпаса.

— Джареде, те, що наші родини мають спільний бізнес та попрохали тебе, — вона тикнула пальцем у груди, — приглянути на вечірці за мною, ще нічого не значить! Ти мене дратуєш!

— Принцесо, можеш звалювати звідси! — я махнув рукою та помітив, як її вираз обличчя змінився. На вустах заграла легка посмішка.

Вона повернулась та повільно почала йти. Я чув стукіт її підборів по бруківці.

— От лайно! — вилаявся. — Як же вона мене дратує!

Пішов слідом за нею.

— Не варто було йти за мною! — коли я став позаду неї, промовила. — Ти не повинен панькатися зі мною, тим більше що я приїхала з подругами, з ними й...
 Вона не встигнула договорити, як із неба почав крапати дощ. Селін відійшла до дерева та замовкла.

— Те, що наші родини спілкуються, ще не значить, що я буду панькатися з тобою!  — спокійним тоном промовив та підійшов ближче.

Вона обернулася та вткнулася головою в груди, від чого спочатку зойкнула, а потім ще і тяжко зітхнула. Я відчув її аромат. Свіжі, східні, посилені квітково-водними нотками парфуми. Селін підняла голову та, не відводячи погляду, промовила, що дійсно поводила себе, як дурепа.

— Я сильно вдарила Майкла... — вона осіклася. — Між ніг!

Я ледве стримав смішок.

— Селін, не варто бути такою... агресивною!

Вона відвернула голову та склала руки навхрест.

— Просто твій друг поводить себе, як тварина! Відразу звабив мою сестру, потім почав руки розпускати до мене.

— Так, будемо повертатися назад. А то скоро дощ лине! Ти ж не хочеш, щоб твоє гарненьке волосся вимокло? — я доторкнувся до голови дівчини, і, на моє здивування, вона не дала мені повторного ляпаса.

Ми поверталися назад, як неочікувано — дівчина взяла мене під руку та промовила:

— Джареде, ти знаєш, що наші батьки вже планують нам спільне майбутнє?

Я засміявся.

— Нічого дивного!

Наступну частину вечора я провів наглядаючи за Селін. Дівчина спочатку вибачилась перед Майклом за те, що вдарила його в пах, потім назвала його «козлом» та пішла танцювати. І за цим дівчиськом мене попрохали наглядати.

Майкл тримав лід на паху, весь час жалівся та нив.

— Я б ніколи не зачепив її, Джареде! Вона просто якась навіжена.

— Ти сам винен, друже. Спочатку залицявся до старшої Джексон, а тепер і до молодшої. Головою треба було думати.

Я відійшов від Майкла та зняв куртку. У будинку було вже досить спекотно. Помітив, як Майкл вже пішов із якоюсь дівкою на другий поверх, а до мене тим часом підкотила руда подруга Селін — Еліс. Дев’ятнадцятирічна дівчина провела рукою по грудях та лукаво посміхнулась.

— Ти весь вечір самотній, — солоденько промуркотала на вухо. — Невже тут не знайдеться тієї, яка складе тобі компанію на вечір?

Я засміявся від її слів. Еліс продовжувала водити рукою по грудях та повільно почала спускатися до низу живота. Помітивши, що біля Селін почали кружляти чоловіки, я різко відмахнув руку Еліс. Дівчина прослідкувала за моїм поглядом.

— Ти що тут, няня для нашої принцеси?