Пролог

Жодна частина цієї книги Не може бути скопійована чи опублікована без письмової Згоди автора.

Джаред

— Спинися, навіжена! — крикнув їй услід. — З такою вродою, як у тебе, вночі краще не гуляти самій!

Я наздогнав її, схопив за руку й різко повернув до себе. Майже одразу отримав гучного ляпаса — такого, що щока спалахнула. Селін смикнулась, намагаючись вирватись, але я мимоволі сильніше стиснув її зап’ястя.

— Джареде, забирайся, — процідила крізь зуби. — Ти такий самий покидьок, як і твій друг!

— Який жорстокий удар по моєму его, — закотив очі.

— Відпусти! Боляче!

Вона скривилася й смикнула руку, і тільки тоді зрозумів, що стиснув її зап’ястя занадто сильно. Я миттєво розтиснув пальці, але не рушив із місця. А Селін дивилася на мене з такою люттю, що повітря між нами, здавалося, затріщало. Замість того щоб відступити, я зробив крок уперед, впритул, змушуючи її закинути голову. Моя тінь повністю накрила її, але ця дівчина навіть не кліпнула. Маленька, але шалено вперта. Усередині закипало роздратування, яке межувало з диким, неправильним захватом.

Задушливе нічне повітря натякало на грозу. Далеко за верхівками дерев беззвучно спалахували перші зірниці, на мить вихоплюючи з пітьми силуети важких хмар. Ніч завмерла в очікуванні шторму — так само, як і ми.

— Істеричка, — тихо прошипів я, майже торкаючись губами її скроні.

Вона раптово голосно засміялась.

— А ти — самозакоханий ідіот. Такий самий жеребець, як твій друг.

— То, може, розповіси нарешті, що трапилося між вами?

Селін опустила голову, і її плечі здригнулись.

— Твій друг… розпустив руки. Я вдарила його.

— Що? — пирснув зі сміху. Не стримався й розреготався. — Селін, тобі вісімнадцять. Не потрібно грати із себе міс невинність.

Вона відступила на крок, і другий ляпас прилетів миттєво.

— Той факт, що наші родини мають спільний бізнес і попросили тебе, — вона ткнула пальцем мені в груди, — приглядати за мною на цій вечірці, нічого не значить! Ти мене бісиш!

— Облиш цей тон, принцесо, мені теж не в кайф витрачати на тебе свій вечір. Але ти не зникнеш з моїх очей нікуди, поки ми звідси не поїдемо.

На її губах з’явилася усмішка. Селін розвернулась і пішла. Підбори стукали по бруківці глухо, майже виклично. Я вилаявся й рушив услід.

— Припини йти за мною! — промовила вона не озираючись. — Я не маленька. Я з подругами і…

Договорити вона не встигла, адже з неба неочікувано линув холодний дощ. Вона зупинилася під деревом.

— Блискучий план, принцесо, — усміхнувся я, струшуючи перші краплі з волосся. — Особливо пункт із хованням під деревом у грозу. Тебе в коледжі не вчили, що це найкращий спосіб піймати блискавку?

Вона різко обернулась і в наступну мить вткнулась чолом мені в груди. Я вдихнув її аромат: дорогі парфуми з ледь відчутним східним шлейфом — суміш пряного кардамону, свіжого цитрусу та чуттєвого жасмину.

— Ну що ж, зізнаюся, я сильно вдарила Майкла… — вона зітхнула. — Між ніг. Тепер ти відчепишся від мене?

Я ледве втримав смішок.

— Може, не варто бути такою агресивною?

Вона відвернулась і склала руки на грудях.

— Твій друг поводиться, як… як покидьок. Спершу звабив мою сестру, а потім лапав мене.

— Ходімо вже. І обіцяю, Майкл більше не торкнеться до тебе, — я легенько торкнувся її голови. Дивно, але ще одного ляпаса не отримав.

Ми вже повертались до будинку, коли небо над нами раптом розітнув сліпучий спалах блискавки. Тієї ж секунди гуркнув грім так, що ніби земля здригнулася, а стіна холодного дощу припустила з новою силою.

Селін здригнулася й раптом обхопила мене за руку. Вона притиснулася до мого плеча, ховаючи обличчя від негоди, і коли заговорила знову, від її колишньої люті не залишилося й сліду:

— Джареде… ти знаєш, що наші батьки планують нам спільне майбутнє?

— Не здивований.

Решту вечора я наглядав за Селін. Спершу дівчина вибачилась перед Майклом за удар у пах. Він щось там пробурмотів, а вона натомість назвала його козлом і пішла танцювати. Майкл тим часом сидів із пакетом льоду між ніг і скиглив.

— Вона якась навіжена, Джареде!

— Сам винен. Спочатку залицявся до старшої Джексон, тепер до молодшої. Головою треба думати.

Майкл пирхнув. Я скосив на нього погляд і додав:

— І я тобі не раджу більше грати з вогнем. Раджу берегти те, що в тебе залишилося між ніг, і триматися від Селін подалі. Для твого ж здоров’я.

Я відійшов від нього й зняв куртку. Помітив, як Майкл поплентався нагору із черговою дівчиною, а до мене тим часом підійшла руда подруга Селін — Еліс. Вона була з тих дівчат, які чітко знали, чого хочуть, і ніколи не соромилися брати це першими. Хитра, гаряча й відверта.