Тіна підняла на нього широко розплющені очі, в яких відбився переляк. Я помітив, як її обличчя зблідло, а руки, що тримали чашку з кавою, почали тремтіти. Розгубленість Тіни була майже відчутною — вона сиділа, втиснувшись у стілець, наче загнана в куток, не знаючи, куди тікати. Вона виглядала так жалюгідно, що я відчув суміш співчуття та занепокоєння. Сподіваюся, Бреннан не розсердиться на неї, адже Тіна не винна, що не знала про магію дочки.
— Ангусе, я сама нічого не розумію… Брі все приховувала, я тільки зараз дізналася, що вона має магію…
Я бачив, що Бріанна хоче провалитися під землю від незручності цієї ситуації, адже їй всього 16, тому запропонував дівчинці залишити нас і зайнятися чимось у вітальні. Книжку почитати, наприклад. Вона з радістю погодилася і миттю втекла з кухні, недопивши навіть свій чай.
Бреннан налив собі кави і сів на місце Бріанни, поряд із розгубленою Тіною.
— Ти справді нічого не знала? — він уважно подивився на Тіну.
Тіна заперечливо хитнула головою, ховаючи почервоніле обличчя за чашкою кави. Схоже, навіть її збентежила ця ситуація.
— Ой, Ангусе, — втрутився я, — а ви ніби не помічали, як Бріанна на вас схожа? Та вона ж майже одне обличчя з Таммією!
— Не помічав. У Дейвіч я приїжджав до Тіни і Таммії, на інших її дітей я ніколи не звертав уваги, — Бреннан спробував каву, зморщився і, спіймавши мій погляд, попросив: — Налий мені віскі, Ровене.
— Віскі з ранку? — хмикнув я.
— А ти на моєму місці не хотів би напитися?
— Я б на вашому місці не опинився, — пирхнув я, але пляшку з віскі все ж таки дістав. — Я знаю, як оберігатися від небажаної вагітності.
Ангус тільки закотив очі і, зробивши великий ковток віскі прямо з пляшки, запив його кавою.
— Бріанна все зрозуміла про мене? — після довгої мовчанки спитав він нарешті у Тіни.
Тільки Тіна не знала, що відповісти. Замість неї відповіла Джулз.
— Не факт. Я, звичайно, прямо спитала її, але Брі відповіла, що не знає. Вона вважає себе дочкою Джейсона. Вона думала, що магія у людях проявляється спонтанно, а не від союзу з шаманом.
— Доведеться її просвітити, — Бреннан зробив ще один ковток віскі. — Чи ти проти, Тіно?
— Треба їй розповісти, так. Мені здається, вона зрадіє. Останні кілька років вона стала погано ладнати з Джейсоном. Він усю увагу приділяє синові. Мабуть, він підсвідомо відчував, що вона не його дочка.
— Хто його знає? Все може бути.
— Він завжди любив сина, тому я й не звертала раніше уваги на його байдужість до дочки.
— А син точно його? — я не втримався, щоб не спитати, за що одразу отримав ляпас по плечу від Джулз.
— Точно не мій, — посміхнувся Бреннан. — Мене кілька років не випускали з Нью-Доуна, а коли я приїхав, то він уже був.
— Я окрім Ангуса та Джейсона ні з ким не спала. Тобто, одночасно. До знайомства з Ангусом, в мене були хлопці. Кайл — точно син Джейсона. Він навіть характером весь у нього.
На кухні знову повисло напружене мовчання. Повітря здавалося густим, просочившись невисловленими словами. Бреннан з Тіною уникали зустрічатися поглядами, зосереджено розглядаючи стіл та стіни. Бреннан першим порушив мовчання.
— Так, — він продовжував пити мій віскі. — Не чекав я такого. Потрібно поговорити з Бріанною, з'ясувати, яка у неї магія.
— Найголовніше — вона контрольована, — зазначила Джулз.
— Так, це важливо, — погодився Бреннан. Повернувшись до Тіни, він притягнув її до своїх обіймів і поцілував у скроню. — Я радий, що вона — моя дочка.
Ми з Джулз залишили Бреннана з Тіною наодинці і вийшли надвір. Нехай поговорять. Їм є що обговорити.
#41 в Фантастика
#12 в Постапокаліпсис
#1245 в Любовні романи
#313 в Любовне фентезі
Відредаговано: 20.11.2024