Розділ 6.3

Тікати з в'язниці з Таммією було складно, вона не мала тих фізичних даних і підготовки, що були в Тірші. Таммія була звичайнісіньким дівчиськом, навіть слабшою за інших. Проте невдовзі після вечері, коли змінювалися чергові, нам вдалося вислизнути.

До Джулз ми дісталися ближче до ночі. На щастя, вона ще не спала, саме перемивала посуд після вечері. Вона часто лягала спати пізно.

— Здається, тобі знову доведеться сьогодні мити посуд, сестричко! — ощасливив я її з порога.

— О, ти так швидко з в'язниці втік. Що ж тобі там не сидиться? — Джулз як завжди посміхнулася. Вона ще за часів моїх перших втеч із Тіршею любила на цю тему пожартувати.

— Там погано годують. Давай насипай. Ми зголодніли.

— Ми?

Таммія несміливо ховалась у мене за спиною, тож Джулз не відразу її помітила.

— Та ось забрав дівчинку з в'язниці. Їй там не місце.

Я відійшов убік, щоб Джулз могла роздивитися Таммію. Цікаво, чи вона її згадає?

— І хто вона?

— Це Таммія. Її у в'язниці дуже ображали. Я потім тобі все розповім, після вечері. Я хочу, щоб ти подбала про неї, у неї проблеми з магією.

— Таммія?.. — здається, Джулз щось згадала.

Після вечері ми влаштувалися на диванах у вітальні Джулз. Я розповів їй історію Таммії, яку та трохи доповнювала.

— То ти не можеш контролювати свою магію? А що в тебе за здібності? — після моєї розповіді Джулз вирішила допитати Таммію особисто.

— З моїх рук злітає якась енергія, схожа на електрику. Вона буває різної сили, — Таммія опустила очі на підлогу. — Я навіть у маму кілька разів потрапляла і в сестру з братом. Не навмисно. Іноді я створюю певну подобу щита, але вони в мене дуже рідко виходять. Ще я вмію навіювати людям думки, але це ще рідше трапляється і абсолютно не контролюється. Але електрика — найстрашніше. Через неї в мене постійні проблеми.

Таммія шморгнула носом і збиралася розплакатися, але Джулз припинила її сльози наступним питанням.

— Твій батько Ангус Бреннан? — Джулз справді її впізнала.

— Так. А ви що його знаєте?

— Не дуже. Один раз бачили. Ми й тебе взагалі-то бачили, років 8 тому, але мигцем, коли приїжджали з твоїм батьком у Дейвіч. Мені відразу твоє обличчя здалося знайомим. Ровене, ти ж теж зрозумів, що вона дочка Бреннана?

— Так, — кивнув я, а серце стиснулося від туги. — Ми тоді з Тіршею були.

— А я вас не пам'ятаю.

— Та ми тільки бачили, як батько тебе заспокоював, коли ви прощалися. Навряд чи ти тоді бачила когось ще.

— Напевно, — Таммія знизала плечима, продовжуючи тихо схлипувати. — Під час нападів я нікого не помічаю.

— Твій батько тебе покинув? — Джулз продовжила допит. — А що мама? Чому вона за тобою не доглядає?

— Тато завжди до мене приходив. Рідко, але приходив. Він єдиний, хто мене жалів. Але йому не дозволяють забрати мене до Нью-Доуна. У мене був шанс, якби я народила здорову дитину з хорошими здібностями, але єдина дочка, що народилася живою з чотирьох вагітностей, виявилася дуже хворобливою. Мене перевірила одна шаманка з Нью-Доуна і сказала, що в мене дуже маленький шанс знайти чоловіка, від якого я б змогла народити здорову дитину з магією. Чому — вона не знає, просто побачила це. Мама ж мене ніколи не любила. Вона ображалася на тата за те, що він не зміг нас забрати до Нью-Доуна і не зміг мені допомогти з моєю нереалізованою магією. А вітчима злили мої здібності і він часто мене бив за це. Коли я стала трохи старша, він мене примушував до інтиму. Зрештою, я завагітніла від нього, моя магія посилилася і мама попросила мене піти з дому, боячись за моїх молодших брата та сестру. Вона не знала нічого про вагітність, тільки Джейсон, мій вітчим. Але мені ще гірше стало. Моя магія частіше почала проявлятися. А ще чоловіки постійно користуються мною. Я так втомилася від цього, — Таммія все-таки розплакалася.

— Скільки тобі років, Тамміє? — Джулз обійняла Таммію, втішаючи її.

— 21, — відповіла та крізь схлипи.

— І в тебе вже було чотири вагітності?! — Джулз здивовано підняла брови. — З якого віку ти сама живеш?

— З 15. Саме тоді я вперше завагітніла і мене вигнали з дому. Потім я вагітніла щороку: в 16, 17 і 18. Стіна народилася, коли мені було 19 і померла 3 місяці тому… Мені так боляче… — ще один гіркий схлип.

— Хіба ти не знаєш, що шамани можуть допомогти перервати вагітність? Ми робимо всілякі зілля.

— Але ж я хотіла дитину! — Таммія підняла на нас очі сповнені сліз. — Я люблю діточок. Завжди про них мріяла.

Джулз зітхнула і вийшла з кімнати. Таммія продовжувала тихо схлипувати, поки я мовчки дивився на неї. Через 5 хвилин Джулз повернулася із чашкою чаю.

— Попий, — Джулз простягла чашку Таммії, — чай тебе трохи заспокоїть. А потім я покажу тобі ванну і твою кімнату.

Коли Таммія лягла спати, Джулз потягла мене надвір. Простягнувши мені самокрутку з тютюном, вона запалила свою і присіла на сходах.

— З цією дівчинкою щось не те, — видала Джулз після кількох затяжок. — Я бачу у її мозку помутніння. Мені, звичайно, треба її обстежити, щоб сказати точно, але я думаю, що в неї проблеми із психікою. Нереалізована магія завжди до них приводить.

— Хіба тільки магія? Над нею ж знущалися.

— Це також наклало свій відбиток. Ти мені інше скажи, Ровене. Навіщо ти з нею граєшся? Вона навряд чи довго протягне. Люди з нереалізованою магією завжди вмирають молодими. Не прив'язуйся.

— Та річ не в цьому! Ти чого, Джулз? Для мене, крім Тірші, нікого немає і не буде. Просто мені шкода цю дівчинку, у мене до неї якісь братські почуття, як до тебе, — я обійняв Джулз за плечі. — Просто хочеться допомогти їй. Мені треба зосередитися на комусь, щоб не збожеволіти, щоб перестати страждати за Тіршею.

— Як знаєш. Але я не думаю, що можу їй допомогти. Вона не зможе навчитися контролювати свою магію.

— Але чому?

— Розумієш, Ровене, — Джулз міцно затягнулася, перш ніж продовжити, — у людей з нереалізованою магією існує проблема з магічним контролем. У мають здібності, але не вміють ними управляти. Здібності самі керують ними. Трапляється це з різних причин, іноді внаслідок переляку чи травми, але найчастіше це просто вроджена особливість. Зазвичай так буває, коли магом є лише один із батьків. Розкрити блоки та навчити людину керувати своїми силами можна в ранньому дитинстві, максимум років до 10-12, в ідеалі до 6-7. Після настання підліткового віку це неможливо. Але навіть ті, кого навчили управлінню, довго не живуть. Трохи довше за некерованих, але теж мало. Просто не приносять навколишнім проблем. Така от біда. Але саме з Таммією є інша проблема. Заблокована магія та особисті негаразди явно звели її з розуму. Нормальну людину я змогла б хоч якось навчити жити з неконтрольованими здібностями, а психічно хвору — ні. Доглядати ж її все життя я не хочу. Нехай воно навіть у неї коротке. Якщо хочеш ти — то вперед.