Розділ 5.4

Повернувшись на дачу, я застала біля воріт незадоволену Аліну. Вона мене виглядала.

— Куди ти зникла, Майє? — насупилась вона. — Час на пляж іти, а тебе нема.

Бабуся не відпускала Аліну на пляж одну, тому вона завжди бурчала, якщо мене довго не було. Моя друга душа теж була незадоволена, що я так часто втікала від Аліни. Але я нічого не могла вдіяти. Я потребувала усамітнення.

— Я була на пляжі, перевіряла воду, — підморгнула я сестрі. — Чудова! Потрібно хутко йти на пляж. Якби ти так довго не спала, то я взяла б тебе вранці з собою.

Звичайно, насправді мені не хотілося брати Аліну на мої ранкові прогулянки, але я не хотіла її ображати, тому й збрехала трошки.

— Що за радість вставати влітку так рано? — Аліна виглядала так смішно, коли ображалася: надуті щоки, зсунуті до перенісся світлі брови, що мені насилу вдавалося не усміхатися, коли я на неї дивилася в такі моменти. — І так весь навчальний рік треба рано вставати.

— Вранці не так жарко і приємно гуляти, — я знизала плечима.

Я не знала, чому так легко прокидалася рано-вранці. Мені просто не хотілося довго спати. Що цікаво, моя друга душа теж часто мовчала у ранковий час, з чого я зробила висновок, що раніше вона рано не вставала. 

— А я вважаю, що Майєчка правильно робить, — підтримала мене бабуся. — Нема чого до обіду спати. Так не тільки все літо пройде уві сні, а й життя. Я рада, що ти змінила свої звички, Майє.

— Майя тепер інша, — Аліна все ще дулася. Як би я не намагалася приділяти їй уваги, але, мабуть, я не могла стати колишньою Майєю, до якої вона звикла.

— Нічого не вдієш, Аліночко, — бабуся відклала маленьку лопатку, якою викопувала квіти, щоб пересадити в інше місце, і обійняла мою сестру. — Майї довелося пережити серйозну травму і вона її змінила. Особисто я вважаю, що на краще, — бабуся мені підморгнула і я відповіла на її підтримку усмішкою. — Ти з часом звикнеш до нової Майї, як і всі ми.

Аліна змушена була з нею погодитись. Не бажаючи більше засмучувати сестру, я запропонувала їй якнайшвидше вирушити на пляж. Переодягнувшись у купальник, я взяла з холодильника пляшку холодного квасу і кинула в пакетик трохи абрикос. Буде чим перехопити, якщо зголодніємо.

— Ба, а ти з нами не хочеш сходити? — запропонувала я. Мені хотілося більше часу проводити з бабусею, але вона переважно копалася на городі. — Освіжишся перед роботою.

— Ну, хіба що на півгодинки, а потім ви самі, — погодилася бабуся.

Ми трохи поплавали вдвох, ми з бабусею по-справжньому, Аліна все ще користувалася надувним кругом. Після плавання ми з бабусею сіли грітися на сонечку, а Аліна почала будувати замки з піску поруч із нами. І ось тоді я вирішила розпитати її про Дениса. Власне, саме через нього я покликала бабусю з нами на пляж.

— Бабуню, а ти минулого літа ходила купувати яйця в іншої бабусі? На сусідній вулиці? У неї ще онук є, на рік старший від мене. Денисом звуть.

— Звісно, ​​— кивнула бабуся. — І зараз ходжу. А ти тільки зараз пригадала?

— Так, тільки зараз. Я сьогодні вранці зустріла цього Дениса на пляжі, він із рибалки повертався. Ми з ним поговорили.

— Це ж треба! — бабуся Маруся дивилася на мене з подивом. — А раніше ти боялася з ним розмовляти.

— Мені не треба з ним розмовляти? — я прийняла збентежений вигляд, хоча насправді не відчувала збентеження. — Ти проти?

— Чому ж? — бабуся широко усміхнулася. — Денис — дуже хороший хлопчик. Ввічливий, вихований, бабусю слухається, не б'ється. Я вважаю, бабусі Раї дуже пощастило з онуком. Рідко хлопчики бувають такими спокійними, розважливими. Щоправда, у нього через це мало друзів, але краще з меншою кількістю людей спілкуватися, зате із гідними. Я тобі й раніше казала, Майє, що треба з усіма дружити: і з дівчатами, і з хлопчиками. А ти боялася хлопчиків. Ну нічого, тепер я бачу, що ти стала сміливішою. Головне, поки що з хлопчиками тільки дружи. Зустрічатися з ними тобі ще зарано.

— Звичайно, бабусю, — я опустила очі, продовжуючи зображати збентеження. — Я про це навіть не думала. Ти що?

— От і добре.

— Денис мене сьогодні ввечері покликав на рибалку.

— Іди, звісно, ​​Майє. Аліну я знайду чим зайняти. Тобі треба заводити нових друзів. Зі старими зараз складніше буде, адже ти ще не все згадала, а з новими набагато простіше. Тож уперед!

Я була рада, що бабуся схвалила моє спілкування з Денисом. Вона в мене така розумна, дбайлива, диво, а не бабуся!