Розділ 7.1

Тірша, 2346

Я планувала епічне повернення ввечері в барі, тому не хотіла довго затримуватися на вулиці, щоб мене ще хтось не побачив. У Сентінелі стояв прохолодний осінній день, світле небо затягували рідкі хмари, а повітря пахло приємною свіжістю з лісовими нотками. Місто жило своїм звичним життям, і саме тому мені так не хотілося порушувати цей крихкий баланс передчасно. Інакше сюрпризу не вийде. Я добре уявляла собі здивовані обличчя, вигуки, келихи, що зависнуть у повітрі, і цей момент варто було зберегти. Але не знала, як швидко пояснити другу моє несподіване повернення зі світу мертвих. Слова плуталися в голові, бо жодні пояснення не звучали достатньо адекватно, коли ти стоїш живісінька перед людиною, яка вже встигла тебе оплакати.

— Кілліане, ти привида побачив? — зареготав Ровен. Його сміх прозвучав занадто гучно в тиші вулиці, різко і безтурботно, ніби вся ситуація була для нього лише кумедною пригодою. Ніби він сам ще вчора зранку не витріщався на мене таким самим здивованим, недовірливим поглядом.

Кілліан вилаявся, забувши, що поруч стоять його діти. Дівчинка, рудоволоса, як її мама Віллоу, відразу ж смикнула його за рукав і голосно сказала:

— Я розповім мамі, що ти погані слова говориш, тату! — її брови смішно супилися, коли вона відчитувала татка. Вона стояла з таким серйозним виглядом, ніби на її плечі лягла відповідальність за моральний стан усього світу.

— Вибач, Фіноло, — Кілліан погладив донечку по голові і зробив крок до нас. Його рухи були обережними, майже невпевненими, наче він боявся, що я зникну, якщо він підійде занадто близько. — Я не розумію… Що відбувається?

— Я теж тебе рада бачити, Кілліане, — я теж зробила крок назустріч і міцно обійняла друга.

Кілліан теж обійняв мене, але вже за мить відступив і уважно оглянув, ніби шукав, де ж тут помилка. Його погляд ковзав по обличчю, руках, плечах, ніби він намагався знайти шов, тріщину або щось, що пояснило б неможливе.

— Що… в біса… відбувається? — повторив він своє питання.

— Джулз трохи нашаманила і я знову з вами, — я широко усміхалася, спостерігаючи за розгубленістю Кілліана. Мені було складно стримати сміх, бо ця розгубленість була надто щирою і по-домашньому теплою.

— Ти… зомбі? — видав ошелешений Кілліан.

Ми розреготалися всі вчотирьох. Сміх прорвав напругу, розлився по вулиці і на мить зробив усе абсолютно нормальним. Син Кілліана, такий самий рудий, як і його сестра, штовхнув тата в бік.

— Тату, який зомбі? Що ти вигадуєш? Тітонька геть не схожа на зомбі…

Тітонька. Я пирхнула. Тепер я вже тітонька! Добре, що не бабуся.

— Фіонне, ти не розумієш… — пробурмотів все ще шокований Кілліан. Він мав такий вигляд, ніби його мозок відмовлявся приймати нові дані без повного перезавантаження.

А я усміхалася, дивлячись на його дітей… Фінола і Фіонн — які чудові імена для двійняток. У них було щось м’яке, тепле й дуже живе, як і вони самі. І такі схожі на Віллоу. Скоріше б вже і її побачити. І Кару. Я так скучила за ними всіма.

— Я не зомбі, Кілліане, — я спробувала набути серйозного вигляду, хоч мені це давалося важко. Усмішка все одно проривалася, бо надто абсурдною була сама ситуація. — То все шаманська магія. Джулз тобі зараз пояснить. А нам треба тікати, щоб весь Сентінель передчасно не дізнався про моє повернення. Приходь ввечері до бару. Там буде культурна, — на цьому слові Ровен багатозначно кашлянув, але я проігнорувала його натяк, — програма. Тільки нікому не кажи про моє повернення. Я хочу зробити всім сюрприз.

— Нічогенький сюрприз… — пробурмотів Кілліан.

Я ще раз обійняла його, махнула рукою Джулз і ми з Ровеном і Сірою поквапились додому — тихо, попід будинками, немов тіні чи злочинці, сподіваючись, що ніхто знайомий більше нас не помітить. Наші кроки губилися в тихому шумі міста і серце калатало швидше, ніж слід було б. Я мала підготуватись до вечора. Епічне повернення. Купа пояснень. І нове життя, яке я збиралася прожити на повну.
____________

Любі читачі!

Вибачте, що довго не було оновлень. Буду виправлятися. Не знаю, як там з графіком в найближчі дні, бо свята ж. Якщо встигну щось написати — то буде 31-го. Якщо ні — то чекайте епічне повернення Тірші перед друзями в наступному році. З прийдешнім Новим роком вас! ❤️❤️❤️