Розділ 6.1

Тірша, 2346

Нарешті настав вечір. Тихий осінній вечір, в якому ми з Ровеном зможемо побути наодинці. Проходячи повз нас, Сіра ніяково захихотіла.

— Ні про що не турбуйтесь. Я сплю в навушниках.

Перш ніж Ровен встиг їй відповісти, Сіра зникла за дверима своєї кімнати. Ровен провів її трохи сердитим поглядом, а потім взяв мене за руку і повів до своєї кімнати. Опинившись всередині, я з подивом помітила знайоме ліжко — те, що раніше стояло в його кімнаті нагорі. Ми провели в ньому стільки щасливих ночей! Сумних теж, але щасливі пам'яталися краще. Особливо той, перший раз.

— Тут затишно.

Кімната дійсно відчувалася затишною — не маленька, але й не дуже велика, з ліжком під стіною і тумбочкою з письмовим столом з іншого боку, з імітацією вікна на одній зі стін, великою шафою для одягу і невелиичкою для книжок і різного дріб'язку, а ще з дверима в іншу кімнату, мабуть, у ванну. Я підійшла до імітації вікна, з цікавістю його розглядаючи. Вікно було намальовано в ніші фарбами, з яскравим осіннім пейзажем за ним. Ніша була доволі глибока, з дерев'яним підвіконням, на якому розмістилося кілька барвистих подушок. Мабуть, Джулз їх пошила. А може й Сіра. По боках ніші висіли штори — з важкої тканини кольору вина.

— Ніби справжнє, — я торкнулася малюнка, пальці пройшлися трохи шорсткою поверхнею стіни.

— Джулз з Джоаною малювали. У Сіри теж є таке. І в деяких інших кімнатах.

— А там ванна? — спитала я, вказуючи на другі двері.

— Так. Можеш прийняти душ. Вода тепер завжди тепла. По вихідних взагалі гаряча.

— Як чудово! — раніше тепла вода була по вихідних і святах. Доводилось або гріти самостійно, або митись холодною, або ходити брудним. — Тільки я свій рюкзак з речами нагорі залишила.

Ровен підійшов до шафи, дістав одну з своїх футболок — темно-сіру, простору — і кинув мені.

— А то я не знаю, що ти любиш спати в моїх, — на його губах заграла хитра посмішка. Не встоявши, я залишила на цих спокусливих губах поцілунок і зникла у ванній.

Ванна кімната теж приємно здивувала мене своїм затишком. Тут було все необхідне, навіть доволі простора кутова ванна. В ній легко можна помістись вдвох. Я вже уявила, як набираю повну ванну гарячої води з духмяними травами, додаю піну, запалюю свічки — у ванній кімнаті вони завжди створюють особливо романтичну атмосферу — і ми вдвох із Ровеном і пляшечкою вина ніжимось в обіймах води і одне одного. Картина мала такий спокусливий вигляд, що я ледве встояла, щоб її зараз не втілити. Але я надто втомилася для таких планів. Навіть попри теплу воду, проводити багато часу в душі зараз не хотілося. Я швидко освіжилася і повернулася до Ровена.

— Залізай під ковдру, — Ровен кивнув у бік ліжка. — Я скоро прийду.

— А бороду поголиш? — я вмостилася на ліжку і, грайливо схиливши голову набік, подивилася Ровену в очі.

— А треба? — його посмішка загубилася в бороді, але голос не міг її приховати.

— Ти з нею нагадуєш мого тата! Якщо не поголиш — я піду спати до Сіри.

Звісно, я не збиралася спати з Сірою, навіть якби Ровен відмовився голити бороду, але ж я мала якось на нього вплинути. Мені дійсно не подобалася його борода. Я звикла, що у Ровена може бути триденна щетина, але не густа борода.

— Гаразд, поголю, — Ровен навіть не чинив опір. — Але тобі доведеться мене довше чекати.

— Почекаю.

Я залізла під ковдру і відкинулася на подушку, думаючи про продовження нашого вечору. Попри втому я бажала якнайшвидше опинитись в обіймах Ровена, потонути в його ніжних дотиках і палких поцілунках. Від цих думок було так солодко, так хвилююче, але й збентеження я теж відчувала. Ми з Ровеном стільки часу провели нарізно. Це ніби знову перший раз. Хоча... В мене ж нове тіло. Що як дійсно перший раз? Що як я знову невинна? І чому я не додумалася спитати про це Мадху? От дурна!

Думки хаотично крутилися в моїй голові, намагаючись розібратись з непростим, але таким важливим питанням. Може, й не невинна я. Адже шрами й татуювання в мене залишились. Можливо, змінились лише внутрішні органи.

Я розривалася між двома протилежними думками і, мабуть, ще довго себе мучила б, але тут із ванни повернувся Ровен. В знайомому старому халаті і без бороди.