У день народження Фріца Ройтера

У день народження Фріца Ройтера, німецького письменника,  згадалося… Відбувши застілля та гостини, Ірина поклала свою фату до коробки. І ми вирушили у подорож. До Німеччини. Ми жили у готелі «Фріц Ройтер».  Над Мекленбургом дощило. Майже всі дні. Та нам було весело. Ми блукали вуличками Циппендорфу, Шверіну. Годували лебедів та качок у парку. Сиділи у затишних будках-кабінках пляжу холодного вже тоді Північного моря. Споглядали картини місцевої галереї. Збиралися на башити зведеного на острові  замку. Вечорами смітили грошима у ресторанах. У ті часи важко було проциндрити ті 500 рублів, що обмінювалися на марки.  Ми купували диски рок-группи «Карат», книги, взуття, одяг, морозиво, ходили у кіно… А марки все залишалися…

А Фріц Ройтер — німецький письменник, поет і драматург, один з найвидатніших представників німецької діалектної (Platt) літератури, дивився на нас із портрету у фойє, ранками і вечорами… Неначе промовляв:

«Es war einmal ein Herzog namens Adolf Friedrich IV., "Dörchläuchting", der saß mit seiner Schwester im Schloss zu Neu-Strelitz und erzählte sich mit ihr "Späukgeschichten". Er hatte "drei Grugels un drei Furchten, irstens en groten Grugel vör de Arbeit, tweitens en noch grötern vör Späuken un Hexen un drüddens den grötsten vör alle Frugenslüd', und denn hadd hei irstens 'ne grote Furcht vör en Gewitter, tweitens 'ne noch grötere vör den Dot und drüddens de grötste dorvör, dat em mal bi Weg' lang sine Kron afhannen kamen künn.»

Спробую дати переклад:

«Був колись герцог на ім’я Адольф Фрідріх IV, "Dörchläuchting", який сидів зі своєю сестрою у замку Ной-Штреліц… І розповідав їй «шпигунські історії». У нього було «три перестороги і три страхи:, по-перше  — великий страх роботи, по-друге, ще більший страх привидів і відьом і, нарешті, найбільший страх — щоб дістатися до своєї корони з усіх боків…» 

Не дивлячись на складність нижньо-німецької мови, нелегкої і для німців, твори автора приваблюють гумором, оригінальним. Він іноді грубуватий формою і навіть спускається до зовнішнього комізму, але переважно тонкий, вдумливий і гуманний…

У віці 40 років Ройтер одружився зі своєю давньою подружкою Луїзою Кунце… І прожив з нею все життя, щасливо!!!