VII. Український правоцентризм у порівнянні з іншими ідеологіями

Класичний лібералізм. Лібералізм ставить у центр ідею мінімального уряду і максимальних індивідуальних свобод. Український правоцентризм поділяє повагу до приватної власності та свободи підприємництва, але додає до них компоненти традиційності й соціальної згуртованості. Тобто він не ставить ринок вище держави, а бачить сильну консолідовану державу як умову безпеки та соціальної стабільності.

Ліва соціальна думка. Від крайніх лівих правоцентризм відрізняє ринкова економіка й критикує надмірне втручання держави. При цьому він не заперечує соціальних гарантій і справедливості – однак віддає перевагу їх ефективній реалізації через підприємництво та громадянську активність.

Тоталітаризм і ультраправі системи. На відміну від диктаторських ідей, український правоцентризм відстоює демократію та плюралізм: він свідомо уникає сильних ідеологічних обмежень і визнає, що «кожен консерватизм» у світі має свої особливості.

 Зокрема, «американський консерватизм, українські націоналісти з гаслом “Армія. Мова. Віра.”, ізраїльська ультраправиця чи російський консерватизм» – це різні поняття з різними соціальними основами.

 Український варіант побудований не на військовому протистоянні всередині країни, а навпаки – на захисті її від зовнішніх агресорів через міцність державних інститутів.

Західноєвропейський правоцентризм. Тут традиційно домінують християнсько-демократичні партії з широкими соціальними програмами (соціальна держава, інтеграція в ЄС). Український правоцентризм схожий з ними принципово лише у необхідності сильного середнього класу й поміркованих змін. Водночас він більше спрямований на збереження суверенітету та національних особливостей, аніж на делегування суверенітету наднаціональним інституціям. Інакше кажучи, європейський центризм часто вірить у вирішення проблем через наддержавні структури, а український – через національні реформи за українськими правилами.

Американський консерватизм. В США консерватизм тяжіє до лібертарианства та релігійних свобод і обмеження ролі держави у всіх сферах життя. Український же правоцентризм формувався в умовах війни та відбудови, тому здебільшого віддає пріоритет національній безпеці й суспільній солідарності. Як слушно зауважено, український та американський варіанти можуть кардинально відрізнятися, бо в різних країнах «своєрідне значення терміну ‘консерватизм’».

Пострадянське державництво. Радянська система будувалась на централізованій плановій економіці та монополії влади. Український правоцентризм рішуче відкидає цю модель. На відміну від «радянського централізму», він сприяє децентралізації та приватизації, виховуючи підприємливість та відповідальність. У такому контексті державне втручання має бути «здоровим» і правовим, а не авторитарним та корупційним. Після колоніального й тоталітарного досвіду ідея «громадянського суспільства, яке потребує своєї держави» стає центральною.

Доктрина українського правоцентризму

Філософська доктрина українського правоцентризму формулюється через кілька аргументованих тверджень:

Людина – творець спільного добра. Свобода існує там, де є відповідальність: громадянин не лише споживач прав, а й активний учасник побудови держави. Справді вільними є ті суспільства, де громадяни готові «відповідати» за державу як за спільну справу.

Закон – на першому місці. Держава є лише засобом для реалізації народної волі через упорядковане право. Без верховенства права немає економічного розвитку та соціальної стабільності, тому правоцентризм вимагає, щоб закон був добрим і справедливим до всіх.

Повага до традиційних засад. Збереження сім’ї, релігії, мовної і культурної спадщини вважаються морально необхідними. Новації мають враховувати національні традиції та соціальні норми. Зміни – це не самоціль, а інструмент вдосконалення, який повинен «враховувати специфіку держави».

Соціальна відповідальність і праця. Працювати – почесно, праця кожного формує добробут країни. Правоцентризм закликає заохочувати ініціативу, але й запроваджувати гарантії соціального захисту. Пріоритет – створити умови, щоб українці не покидали батьківщину заради кращого життя і щоб таланти працювали на користь країни.

Національна безпека. Безпека є умовою реалізації всіх інших ідеалів. Багатство нації не лише в економіці, а й у здатності захистити себе; тому добробут і оборона розглядаються як взаємодоповнюючі цілі.

Прагматизм «України на своїх умовах». Замість ідеологічних закликів правоцентризм дотримується принципів реального поступу – шукати рішення, які найкраще підходять Україні в даних історичних обставинах. Він сповідує «україноцентричний» підхід до філософії і політики, дивлячись на світ українськими очима

Український правоцентризм бачить ідеал у сильній, незалежній, соціально справедливій державі, яка може гарантувати громадянам безпеку, гідне життя та простір для розвитку. Він орієнтований на те, щоб українці усвідомили: наша сила — у нас самих, у власній продукції, власній науці, власній армії й культурі. Це ідеологія творення, а не запозичення, і водночас ідеологія рівноваги — між традицією та модернізацією, між особистим і колективним, між внутрішнім розвитком і зовнішніми викликами.

Суспільна підтримка ідеї

В умовах повномасштабної війни підвищилася національна солідарність та громадянська свідомість українців. Соціологічні дослідження свідчать, що більшість громадян поділяють демократичні цінності і ставлять їх у пріоритет. Так, опитування Центру Разумкова показало, що 61% українців вважають демократію найбажанішим устроєм для країни. Одночасно 91% респондентів у дослідженні Razumkov 2024 року пишаються українським громадянством і державними символами, що свідчить про високий рівень національної ідентифікації. Молодь при цьому демонструє особливу відданість ідеалам незалежності та свободи: понад 90% опитаних студентів назвали незалежність і територіальну цілісність України вирішальними пріоритетами, а понад 84% – важливість участі громадян у демократичних процесах. Також велика частина громадян вважає захист прав людини і верховенство права ключовими для розвитку країни. Згідно з моїми опитуваннями та дослідженнями на 2023 рік, більшість опитаних українців підтримують «правоцентричні» ідеї і переконані, що вони доволі цікаві та правильні, не освідомлюючі, що приблизно описують цю ідеологію.