ІV. Економіка українського правоцентризму

Економіка є фундаментом будь-якої державної ідеології. Український правоцентризм виходить із того, що саме економічна стабільність і справедливість забезпечують політичну незалежність, міцність суспільства та розвиток нації. У центрі стоїть ідея поєднання ринкової свободи з розумним контролем держави, де головним пріоритетом є не абстрактні макроекономічні показники, а добробут громадян і збереження національних ресурсів у власності народу.

Ринкова економіка під контролем держави

Абсолютно вільний ринок, який часто пропагується неолібералами, для України є небезпечним. Ми вже бачили, як 1990-ті роки з «дикою приватизацією» призвели до появи олігархів, які узурпували цілі галузі та підпорядкували політику своїм інтересам. Водночас, повний державний контроль, як у радянські часи, також є шляхом у глухий кут — він душить ініціативу, підприємництво і розвиток. Ідеологія пропонує збалансовану модель. Держава повинна встановлювати «правила гри» та контролювати стратегічні ресурси — енергетику, оборонну промисловість, транспортні артерії. Але водночас вона має дозволяти підприємцям розвиватися у вільному середовищі, забезпечувати чесну конкуренцію й недопускати монополій. Прикладом може бути Німеччина з її «соціальною ринковою економікою», яка поєднала державну підтримку стратегічних галузей із підприємницькою свободою.

Профспілки та соціальний баланс

В Україні профспілки здебільшого перетворилися на формальність, часто залежну від держави або великих корпорацій. Ми розглядає профспілки як інструмент захисту працівника, а не декорацію. Сильні профспілки можуть стати запобіжником проти зловживань бізнесу, забезпечуючи справедливі зарплати й умови праці. У розвинених країнах профспілки не лише захищають інтереси робітників, але й допомагають економіці загалом — вони стимулюють підвищення продуктивності праці, розвиток освіти й підготовку кадрів. В Україні ж треба створити умови, де профспілки будуть незалежними від держави та бізнес-еліт, а їхня діяльність стане реальним фактором впливу.

Інвестиції — свої та справедливі

Для українського правоцентризму ключовим є розуміння, що не всі інвестиції однаково корисні. Коли іноземні корпорації скуповують землю чи підприємства за безцінь, виводячи прибуток за кордон, країна втрачає свій економічний суверенітет. Приклади багатьох африканських чи латиноамериканських держав показують, що зовнішні інвестиції без національного контролю перетворюють країну на колонію.

Ідеологія робить акцент на внутрішніх інвестиціях. Це кошти малого й середнього бізнесу, заощадження громадян, а також ресурси української діаспори. Саме вони мають стати основою розвитку. Держава повинна створити механізми пільг та гарантій для внутрішніх інвесторів, щоб гроші українців працювали на Україну. Зовнішні інвестиції також потрібні, але тільки під чіткими умовами — без монополізації ринку й без концентрації стратегічних активів у чужих руках.

Український продукт і глобальна конкуренція

Україна не може залишатися лише «аграрним придатком» світу. Так, сільське господарство є нашою сильною стороною, але експортувати лише зерно чи соняшникову олію — це шлях до бідності. Правоцентризм робить ставку на переробку і високотехнологічне виробництво. Потенційні драйвери економіки: машинобудування та інженерія — відновлення радянських напрацювань, але з новими технологіями. Оборонна промисловість — розвиток ВПК як гарантія безпеки і як потужний експортний сектор у майбутньому після закінчення війни. IT та цифрова економіка — створення умов для збереження талантів в Україні, адже в Україні доволі багато молодих спеціалістів, які розроблять багато стартапів. Космос і авіація — повернення до традицій «Південмашу», «Антонова» та їх модернізація.

Крім того, треба працювати над брендом українського продукту. Українці повинні зрозуміти, що вітчизняний продукт може бути конкурентним. Приклад Китаю показує, як країна, яку вважали виробником дешевих і неякісних товарів, за кілька десятиліть вийшла у світові лідери. Україна має потенціал пройти власний шлях — через якість, інновації та підтримку внутрішнього виробника.

Український центризм в економіці

Правоцентризм не замикається лише на ЄС чи будь-якому іншому блоці. Український економічний шлях — це центризм, тобто створення власної моделі розвитку, яка передбачає співпрацю з усіма, але без підпорядкування будь-якому табору.

Ми можемо вчитися в Європи фінансової дисципліни й соціальних стандартів, брати від США підприємницьку свободу, від Азії — технологічний прагматизм. Але всі ці моделі треба пристосовувати до українських реалій. Це означає брати участь у міжнародних союзах, які дають вигоду, а не обмежують. Створення власних регіональних альянсів — наприклад, на основі співпраці з Польщею, Балтією та іншими державами, що мають подібний досвід. Самодостатність у стратегічних сферах — енергетика, оборона, продовольство.

Прикладом може бути Ізраїль, який, попри зовнішні союзи, зберігає власну модель економічної самодостатності, яка завдяки державній політиці вивела себе з бідності у світові лідери.