Глава 17

Глава 17

Операція «Бернхард»

Юрій Залізняк був розвідником – професіоналом і не помилився. Первинною метою операції був колапс англійської фінансової системи внаслідок розкидання з літаків фальшивих фунтів. Для цього було зібрано групу фальшивомонетників, яку очолив Альфред Науйокс. Протягом 18 місяців їм вдалось розгадати та відтворити структуру паперу, створити гравіювальні пластини й розгадати зашифровану систему нумерації британських банкнот. Для масового випуску в оборот підробних фунтів справа не дійшла. У 1942 році операцію очолив штурмбаннфюрер СС Бернгард Крюгер. Використовуючи ув'язнених, він створив у концтаборі Заксенхаузен умови, які дозволили надрукувати за різними оцінками, від 132 до 300 млн фальшивих фунтів. Якість підробок була екстраординарною. Від справжніх їх ледве могли відрізнити навіть найкращі експерти. Отримані кошти використовували для проведення секретних операцій, виплат агентам німецької розвідки, закупок зброї на чорному ринку і забезпечення нею пронацистських угрупувань.

План виник на одній із зустрічей керівних чинів Третього рейху, через півмісяця після початку Другої світової війни, 18 вересня 1939 року, начальник карної поліції Артур Небе висловив ідею про створення підробних фунтів стерлінгів. На думку Небе, розкидання з повітря на Велику Британію фальшивок на суму 30 мільярдів фунтів призвело б до фінансового колапсу й втрати британським фунтом статусу світової валюти.

Безпосередньому керівнику Небе, Рейнхарду Гейдріку, ідея в цілому сподобалась. Сумніви у нього виникли лише стосовно припустимості залучення до процесу виготовлення підробних фунтів фальшивомонетників, оскільки це могла призвести до репутаційних втрат Німеччини. Міністр пропаганди Йозеф Гебельс, хоч і не висловився однозначно проти, назвав план «гротескним». Основне заперечення прозвучало з уст міністра економіки й президента Рейхсбанку Вальтера Функа, який заявив, що ідея порушує міжнародне право. Автор монографії про операцію «Бернгард» Лоуренс Малкін переказує поширену версію про те, що Адольф Гітлер поставив візу на докладній записці з пропозицією про початок підготовки фальшивих банкнот інших країн, залишивши на ній коментар «Долари ні. Ми не воюємо з США». Малкін особливо підкреслює, що вказана історія може бути й вигадкою, оскільки точних даних про існування цього документу нема.

Плани нацистів, всупереч їх секретності, стали відомими англійцям. В листопаді 1939 року певний російський емігрант передав послу Великої Британії в Греції Чарльзу Паларету деталі плану «Наступ на стерлінг та руйнування його позиції світової валюти». Паларет відправив отриману інформацію в Лондон. Пізніше з нею були ознайомлено керівництво Банку Англії та Міністерства фінансів США. В центральному банку Великої Британії вважали, що банкноти фунтів стерлінгів захищені достатньо. До таких, явно недостатніх, заходів з протидії впровадженню іноземних фальшивок слід віднести такі, як надзвичайний випуск у 1940 році нової серії банкнот номіналом 1 фунт та 10 шилінгів (в однофунтових банкнотах вперше у світі було використано захисні ворсинки), заборону на ввіз банкнот у фунтах стерлінгів починаючи з 1943 року, припинення друку купюри номіналом 5 фунтів, а також інформування суспільства про проблему напливу фальшивих грошей.

- Заксенхаузен недалеко від містечка Оранієнбург і там точно бувають офіцери СС. – Промовив Юрій, звертаючись до Джона. Мені доведеться туди поїхати і побувати в тамтешніх ресторанах, де часто розв’язуються язики.

- Слушна думка. Ось гроші на витрати, але через тиждень ви маєте бути у Відні. Кожну суботу і четверг я буду в кафе «Під синьою пляшкою» о чотирнадцятій.

Юрію знову прийшлось вигадувати для дружини необхідність помістити її в пансіонат під нагляд лікарів. В Галі був вже сьомий місяць вагітності.

В Оранієнбурзі Залязняк оселився в непримітному готелі на околиці. Хозяйка готелю фрау Марта сдавала всього десять номерів, які під час війни майже пустували. Тому вона була дуже люб’язна до нового гостя.

- Ви маєте обов’язково подивитись наш палац. Там стільки архітектурних стилів: голандський класицизм, французьське барокко. Там жила родина брата пруського короля Фріріха Другого, а тепер там просто казарма солдатів, які охороняють концтабір. Це так сумно.

- Ви думаєте, що солдати  можуть палац пошкодити?

- Солдати не аристократи і не дбають про мистецтво.

- Це свята правда. А є в місті пристойний ресторан?

- Так. В самому палаці є «Ресторан замка Оранієнбург».

- А там німецька кухня?

- Звичайно. Це найкращий ресторан міста.

- Дякую фрау Марта. Сьогодні я там побуваю і раскажу вам чим там пригощають.

Зал ресторану був оформлений в рожевому стилі і ввечері майже всі столики були зайняті. Юрій сідів в центрі залу, їв біфштекс з картоплею і запивав баварським вином. Офіцери були з дивізії СС «Мертва голова» і голосно розмовляли.

- Ви чули останню промову фюрера? Гітлер сказав, що Рузвельт тяжко хворий і в разі його смерті коаліція розвалиться.

- Германія переможе! Хайль Гітлер!

Весь ресторан встав в нацистському привітанні.

- А куди це подівся оберштурмфюрер  Берхард Крюгер?

- Він зі своїм контингентом переїхав у Маутхаузен. Я його бачив біля вантажівки з цим знаменитим Соломоном, якого він колись арештував за підробку грошей.