Глава 11

Глава 11

Євреї - бандерівці

Фронт покотився на Захід і Юрій Залізняк перебрався у Львів, легалізувався і відкрив невеличку кав’ярню, де можна було непомітно збирати інформацію та приймати зв’язкових ОУН. Українська повстанська армія вже вела активні бої з німецькими окупантами і багато бійців було поранено. Конче потрібні були ліки та лікарі, але хто кине практику у Львові і піде в ліси лікувати поранених, ризикуючи власним життям? В ОУН було прийняте рішення викрасти зі Львівського гетто єврейських лікарів, яким загрожувало знищення.

Львівське гетто, за оцінками дослідників, було третім за величиною у Східній Європі. Через нього пройшли понад 138 тисяч євреїв. Живими залишились менше від 300. Наказ про створення гетто німецька окупаційна влада оголосила 6 листопада 1941 року. Однак гетто у Львові почалось одразу ж приходом німецьких військ наприкінці червня 1941 року. У той час у місті проживали, за даними дослідників, близько 150 тисяч євреїв, із них 110 тисяч – корінні мешканці, а 40 тисяч – це були біженці з Польщі, окупованої німцями. Німці встановили контроль у гетто. Євреї не могли пересуватись вільно містом, користуватись майном, громадським транспортом, бувати у публічних місцях. Вони мали право покидати дільницю лише, коли виходили на роботу. Район гетто обмежувався вулицею Варшавською, доходив до Знесіння через тоненький перешийок. Була виділена велика частина міста, але найменш пристосована до життя. На кожну людину виділялося по 3 квадратних метри площі. Потім обмежили до 2. Рахувалась кухня і коридор. У двохкімнатній квартирі могли жити 24-26 людей, спали у всіх куточках. Були створені умови, щоб євреїв не тільки знищувати фізично, а й морально і вони самі вмирали від хвороб і недоїдання. До того ж, якщо єврей погано виглядав, хворобливо, бідно, то він у гетто не потрапляв. «Міст смерті», під яким проходили євреї, став фільтраційним пунктом, де знищували одразу. Гітлерівська ідеологія вищої раси перетворювала людей на холоднокровних убивць.

Юрій Залізняк отримав завдання від ОУН знайти двадцять лікарів і викрасти їх з гетто. Абвер негативно ставився до знищення євреїв і врятуванням їх займався навіть адмірал Канаріс. Сторонні потрапити в гетто не мали права, але посвідка абверу створювала Юрію таку можливість. Він вийшов з трамваю, коли той проїжджав через гетто і пішов до єврейської ради «Юденрат», що вирішувала внутрішні проблеми. Старий раввін сидів за столом.

- Мені потрібні лікарі на роботу. Ви таких знаєте?

- В раді є лікар Ліма Перельмутер. Вона терапевт і у нас за секретаря.

- Ви можете мене з нею познайомити?

- Так. Я вас проведу, вона живе неподалік за театром.

Вони разом вийшли на вулицю і пішли по вузькій вулиці. На тротуарах стояли десятки голодних жінок і дітей, а чоловіків німці залучали на різні роботи. Лікарка жила на першому поверсі і була вдома.

- Ліма Ісаківна. Тут пан хоче запропонувати вам роботу. Ви поспілкуйтесь, а я піду в раду.

Лікарці було років з тридцять і вона вся напружилась під поглядом Юрія.

- Ліма Ісаківна. Ви розумієте, що німці вас всіх тут знищать? Така у них ідеологія.

- Так. Нас убивають кожен день.

- Я представляю людей, які воюють з нацистами у волинських лісах, але і у нас є втрати та поранені. Нам всіх євреїв врятувати з гетто не вдасться, але двадцять лікарів ми зможемо викрасти разом із сім’ями. Це вам дає шанс вижити в цій війні.

- Тут є багато лікарів, є навіть професура. Яких фахівців вам потрібно?

- Я думаю більшість хірургів і з п’ять терапевтів. Ви маєте розуміти, що розмова секретна. Якщо німці дізнаються, то всіх повбивають. Життя в лісі в землянках важке і люди мають бути фізично витривалими до всіляких труднощів та рейдів з місця на місце.

- Я підберу підходящих лікарів. Нам втрачати нічого, а ваша пропозиція це шанс вижити.

Операцію по звільненню євреїв очолював сам Микола Лебідь.  В умовлений вечірній час Юрій Залізняк у формі офіцера СС зупинив останній трамвай і лікарі з родинами швидко в нього сіли.

- Не зупинятись до лісопарку! – Наказав  Юрій.

Трамвай помчав, минаючи зупинки, під поглядами здивованих львів’ян. Далі де на возах, а де й пішки лікарів привезли в Гориньград. Так вони і стали бандерівцями і лікували хворих та поранених вояків. В УПА були і бійці євреї, які воювали разом  з українцями проти німецьких фашистів.