Глава 10

Глава 10

Агент НКВС Микола Кузнецов.

Юрій став постійним відвідувачем улюблених німецьких  ресторанів і одного разу звернув увагу на молодого офіцера, який був душею п’яних компаній, але в його поведінці було щось незвичне. Це було щось ледь помітне, але зовсім не німецьке. Залізняк постарався сісти ближче і вияснив, що офіцера звуть Пауль Зіберт. Він розмовляв на типовому баварському діалекті, багато жартував, голосно сміявся і не скупився на гроші. В цей момент Юрій зрозумів, що було нетиповим в цьому офіцері. Німці люди заощадливі і в ресторанах платять кожен за себе, а Зіберт міг сам заплатити за всю компанію. Служба безпеки ОУН встановила стеження за підозрілим офіцером і вияснила, що той іноді на кілька діб невідомо куди зникав. Якось його помітили біля лісу, де в цей момент перебував партизанський загін. Картина з агентом НКВС вимальовувалась все чіткіше.

Під прізвищем Пауль Зіберт ховався радянський диверсант Микола Кузнецов.

Справжнє його ім'я — Никанор, народився 11 липня 1911 року в селі Зирянка (тепер — Талицького району Свердловської області у заможній сім'ї старообрядця. Освіта — незакінчена середня. Всупереч написаному пізніше в його офіційних радянських біографіях, в рядах КПРС ніколи не був.

Після закінчення школи навчався в Тюменському сільськогосподарському та Талицькому лісовому технікумах. Самостійно вивчав німецьку мову, оволодівши нею досконало (пізніше в орієнтуванні абверу було вказано, що він володіє шістьма діалектами німецької мови). Кузнєцов взагалі мав неабиякі лінгвістичні здібності: вивчив мови також польську та українську. Є інформація, що бабця Кузнецова була німкеня з Поволжя і саме вона навчила його німецьким діалектам.  Був відрахований з технікуму через виключення з комсомолу за «куркульське походження». Навесні 1930 року був прийнятий на роботу Комі-Перм'яцьким окружним земельним управлінням. Активно брав участь у колективізації. Тоді отримав кодовий псевдонім «Кулик». Саме його поведінка в моменти небезпеки, також вільне володіння комі - перм'яцькою мовою привернуло увагу оперативників органів НКВС-НКДБ.

У 1934—1936 роках працював у Свердловську (нині — Єкатеринбурзі). Одночасно активно співпрацює з чекістами — тепер вже зі Свердловської обласної управи НКВС, де йому присвоїли нове оперативне ім'я — «Учьоний». У 1938 році заарештований Свердловським НКВС, провів кілька місяців у в'язниці, мав дві непогашені судимості та поразку у правах.

У Свердловську, в січні 1939 року познайомився з випускником курсів підготовки керівного складу НКВС Михайлом Журавльовим — майбутнім наркомом внутрішніх справ Комі АРСР. Через декілька місяців Журавльов рекомендував Кузнецова начальнику відділення відділу контррозвідки НКВС Леоніду Райхману, як здібного агента, що блискуче оволодів німецькою та іншими мовами.

У Москві Кузнецов потрапив на очі керівництву відділу диверсій НКВС: його залучили до стеження за дипломатичним корпусом словацького та німецького посольств. Для цього йому видають паспорт радянського зразка на ім'я німця Рудольфа Шмідта. Кузнецов швидко став вхожим у дипломатичні кола Москви, роздобув чимало важливої інформації та навіть організував вербування словацького дипломата.

За його участю у квартирі військово-морського аташе Німеччини в Москві Норберта Вільгельма Баумбаха був розкритий сейф і перезняті секретні документи. Микола Куцнецов особисто вбив декількох вищих офіцерів та високопоставлених чиновників окупаційної адміністрації нацистської Німеччини, через що були розстріляні німцями сотні заручників - українців.  З таким досвідченим і небезпечним противником довелось мати справу Юрію Залізняку. Він продовжував стежити за Зібертом, але свої підозри в Абвер не надсилав. Одного разу Юрій помітив, що підозрюваний заходить в резиденцію гауляйтера Еріка Коха і, зайшовши в кав’ярню напроти, став спостерігати. Раптом почулися три глухих постріли. Юрій вийшов на вулицю і в цей момент з резиденції спокійно вийшов Пауль Зіберт. Він повернув в провулок і пішов далі від центру. В резиденції Коха  було чути крики. Юрій через зв’язкового підняв по тривозі службу безпеки ОУН і вони оточили кілька кварталів. Проходячи повз один маленький ресторанчик, Юрій помітив, що Пауль Зіберт сидить за столиком і спокійно п’є каву.

Хлопці з ОУН оточили будинок і, як тільки Зіберт вийшов, його скрутили, кляп в рот і на бричці вивезли в ліс. Тоді в ОУН ще не знали, що Куцнецов підкинув німцям посвідку націоналістів. Нацисти помстилися ні в чому не повинним рівненчанам і розстріляли 500 заручників.

Допит провокатора проводив керівник служби безпеки ОУН Микола Лебідь.

- Справжнє прізвище, звання, контакти, паролі.

Кузнецов розумів, що йому загрожує розстріл і вирішив тягнути час.

- Я все розкажу, не вбивайте. У вашому районі діє загін замаскований під бандерівців і вбиває мирних жителів. Це вони вбили священника Романа Крушинського і його дружину в Бунові. Я проведу вас до їхнього табору.

- Ось карта, показуй де вони.

- Вони сидять на острівку серед болота в цьому квадраті.

- Послати в цей квадрат сотню Сірка і перевірити. Якщо буде опір, всіх знищити.

Бій був коротким і всі агенти НКВС були вбиті.

- Навіщо вбиваєш німецьких чиновників, якщо вони лише пішаки і нічого не вирішують?

- Такий наказ Берії. Він знає, що за одного німця будуть вбиті сотні українців і поляків, а це Сталіну на руку, бо піднімає градус ненависті проти нацистів.