Глава 3

Глава 3

На порозі війна

Сталін був вірним учнем Карла Макса, який стверджував, що світова революція може відбутись лише у випадку світової війни. Тому війна була для комуно-фашистів бажаною і неминучою. Підписавши пакт Молотова-Ріббентропа, Сталін люб’язно дав Гітлеру можливість напасти першим на Польщу, але він знав, що Німеччину за це покарають. Франція і Велика Британія оголосили Гітлеру війну, чого той не очікував. Абвер мав розгалужену сітку агентів по всій Європі, але у Великобританії і СРСР таких можливостей не було через сильну контррозвідку. В західних і центральних частинах України агентами ставали родини репресованих, адже за півтора року окупації Західної України  було репресовано один мільйон сімсот тисяч громадян і більша частина з них була вбита.

Всі західноукраїнські націоналістичні партії та організації «чекали на війну», як на нагоду для розгорнення боротьби за незалежність, а єдиною силою була Німеччина. Абвер створив спеціальний підрозділ «Бранденбург – 800» для розвідки та диверсій на території противника. Створення українських військових частин у складі вермахту було пов'язано з намаганням керівництва ОУН мати свої власні збройні формування. Керівництво Організації українських націоналістів надіялося, що ці підрозділи стануть ядром майбутньої української армії і гарантом створення незалежної суверенної Української держави. Німці ж мали власні цілі - використати українців, як інформаторів і перекладачів. Так були створені батальйони «Нахтігаль» і «Роланд».

Ці батальйони були не просто звичайними військовими формуваннями в складі Вермахту, а формуваннями Абверу спеціального призначення - для здійснення диверсійних акцій в стані противника. Для цієї мети вони і проходили військову підготовку в спеціальних школах для забезпечення виконання завдань.

Юрій Залізняк - Айзен став одним з організаторів та керівників українського батальйону «Роланд». Командиром батальйону був Ріхард Ярий.

У квітні 1941 року між представниками Проводу ОУН (б) та німецьким командуванням було досягнуто угоди про створення та вишкіл на території Австрії у замку поблизу містечка Завберсдорф другого батальйону «Нахтігаль» під кодовою назвою Організація «Роланд». Про досягнуту домовленість Ріхард Ярий повідомив у середині місяця на засіданні Бюро ОУН (б) у Відні.

Після отримання згоди на створення батальйону, необхідно було провести відбір майбутніх курсантів та забезпечити їх доставку до місця вишколу у Завберсдорфі. Виконання цього завдання було покладено на Юрія Залізняка, якому доводилося допомагати організувати все — від людей, уніформ, відзнак про всякі посвідки від німецької військово-партійної бюрократії. Вербувальне бюро батальйону розташовувалося у Відні на Ляндштрассер-Ґауптштрассе у приватному будинку.

На заклик відгукнулося більше тисячі чоловік, включаючи частину студентів з університетів Відня і Граца, а потрібно було набрати курсантів всього 300 осіб.

Відбір проводив особисто Юрій Залізняк по морально-психологічним якостям та фізичній підготовці. Добровольцями були молоді люди, віком у 20-25 років, які переважно походили з Галиччини, а наддніпрянці та волиняне становили серед них лише незначний відсоток. Юрій Залізняк  характеризувався курсантами, як дуже добрий теоретик, професіонал у військовій сфері та суворий і вимогливий викладач, що мало звертав увагу на партійно-політичні погляди, а натомість вбачав своїм обов'язком дати своїм підлеглим добрі знання з воєнного ремесла.. Розпорядок дня передбачав ранній підйом, сніданок, денний наказ о 7 годині ранку, потім вправи до полудня, годинна перерва на обід, після якої знову відбувалися вправи на подвір'ї замку, які тривали до 5 години вечора.

Саме в цей час адмірал Канаріс отримав повідомлення від агента з Вінниці, що швидкими темпами будується пряма дорога на захід так звана «сталінка», укріплюються мости і будується таємний бункер на березі річки Бог. Крім цього йде перекидання військ з Сибіру в західні райони України. Це означало підготовку до війни і удару в спину Німеччині, але потрібні були докази.