"Українське будення 22-24"

Aprilness

Aprilness
(«квітучче», італ.)

Тепло́, нарешті пройде смуток,
Мої печалі згаснуть всі,
Почну самим собою бути –
Лиш навесні…
Збігти від всього, звідусіль би,
Після зими такі сумні,
Затуркані повсюди люди –
Та добрі всі…
Снують, бурчать, чекають радість,
Наче закінчились вірші
На всій планеті. Яка жалість – забули,
Як ллються пісні…
Літо, зима і осінь – гарні.
Яскраві дарять ночі й дні,
Люблю я все, та так вже склалось –
Квітень в мені…
Лечу, біжу від гніту яви,
Де мало простору душі,
У сни, в рясні мої уяви,
Ні разу де не йшли дощі,
Молочне світло, спокій тиші
І безумовність почуттів.
Самі себе знайдемо, знаю –
Лиш уві сні…

09:50–12:00 27.05.24

Дмитро Грузінський

Подобається

#1906 в Різне
#369 в Поезія
#674 в Гумор

У тексті є: вірші про вічні пошуки, ліричні вірші про самотність, публіцистична поезія

Відредаговано: 28.03.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись