"Українське будення 22-24"

No love

Два старих пенсіонери –
Сашко, Вовчик і рушниця
Уночі, як браконьєри,
Домагалися дівиці.
Їй очікувати треба б
Було нападу такого,
Паховий удар вивчати
Від ґвалтівника бридкого.
Треба самооборону б
Замість дискотек пізнати,
Вікна, двері зачиняти,
Шокер із собою брати,
І паркани від таких «сусідів»
Більш ретельно будувати.
Бо давно ці старі блазні
Простягали свої руки
Вслід дівчат по всій окрузі,
Шепчучи огидні звуки.
Всім на зло тихенько вадять,
Бо не можуть позабути,
Спокою їм не дає та пам’ять –
Перемог старезних славу!
Хоч давно у них онуки…
Не могли вони дивитись,
Її з іншим уявити,
Тому одним лютим ранком
Почали нещадно бити.
Всі прокинулись навколо,
Галас ґвалту, крики горя,
Й почали диких лупити,
Бо усім буде кортіти,
Зброю маючи, чіплятись
До гарненьких молодиць!
Без кохання залицятись
Хіба ж можна силоміць?
Хоч її й попереджали
Не носить мініспідниць…

21:30–23:05 16.06.2024

Дмитро Грузінський

Подобається

#1793 в Різне
#353 в Поезія
#626 в Гумор

У тексті є: вірші про вічні пошуки, ліричні вірші про самотність, публіцистична поезія

Відредаговано: 28.03.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись