Любити, боротися, пам’ятати

Ми -двоє 

Ми — двоє, просто серед світу,
Та ніби все навколо — зникло враз.
Бо поруч ти — і літо, і молитва,
І навіть небо дивиться на нас.

Хай дні летять, хай час минає,
А серце пам’ятає цей момент.
Коли душа душею відчуває —
Що це любов, не просто комплімент💫

Під шум води

Під шум води, під подих літа,
Стоїмо ми — і світ мовчить.
Твоя усмішка — моє повітря,
Твоє тепло в мені горить.

Ти поруч — і час зупиняється,
Лиш серце в такт твоєму б’є.
Любов така — не забувається,
Бо в ній уся душа моє. ❤️

Погляд

У погляді твоїм вогонь і тиша,
Ти — мій нескінченний снився рай.
Коли торкаєшся — душа диха,
І цілий світ стає — наш край.

Хай водоспад нам пісню грає,
Хай серце б’ється знов і знов.
Бо навіть час не забирає
Ту справжню, ніжну нашу любов. ❤️‍🔥

Промінь 

Ти — мов промінь у моїй дорозі,
Що веде крізь дні й дощу сліди.
В твоїх обіймах я знайшов спокій,
Ти — мій світ, в якому хочу жить.

Під водоспадом, в шумі літа,
Наш час — мов казка без кінця.
І хай навколо все минає —
Не відпущу  твого я серця твого

Мама

У погляді — спокій і ніжність ясна,
Як сонце, що гріє крізь листя осіннє.
Вона — моя сила, душа й весна,
Моя найсвятіша, моя найрідніша.

Її теплі руки — мов дім і світло,
Її усміх — щастя моє без меж.
Як добре, що є ти, мамо, — світло моє
Моя любов до тебе — без меж.

Мама осінь

Мамо, ти — мов осінь золота,
Тиха, ніжна, щира, проста.
У погляді — спокій, любов і краса,
Ти — моє серце, моя небеса.


Мама — як промінь у темну годину,
В ній все: і любов, і надія, й родина.

Серед листя шепоче ліс осінній,
А мама — мов казка в день погожий синій.
У її очах — і тепло, і світ,
Без неї б не мав я ні щастя, ні мрій, ні літ.

Мамо, ти — янгол, що тихо оберігає,
Навіть коли тебе поруч немає.
У серці моєму живеш назавжди —
Ти — моє світло в дорозі й в біді.

Тато 

З татом — спокій у серці

З татом — і світ стає добрішим,
І день ясніє, мов весна.
Його усміх — найтепліший,
Його підтримка — мов стіна.

Коли поруч — не страшні дороги,
Не злякає буря й дощ.
Татова любов — безмежна, строга,
Та найщиріша з усіх можливих площ.

З татом — і спокій у серці живе,
Й життя, мов казка, світле й нове. 💙

Ліхтарі

Під світлом ліхтарів нічних, Де синій сяйвом дих — чарів, Ми вдвох, і все довкола спить, А серце в ритмі щастя бить.

Твої обійми — мій спокій і дім,

-Світ навкруг лише фон між тим.

І навіть зорі у небі малі

Шепочуть: «Ви — любов землі».

Моя бабуся Оксана

Бабуся Оксана — мов сонця промінь,
Усе навколо стає теплішим з ним.
Її усмішка — тиха, ніжна весна,
У серці любов, як ріка, бездна.

Вона — мій оберіг у житті,
З нею спокійно в будь-якій путі.
Її руки лагідні, добрі слова —
То справжня чарівність, що вічно жива.

Коли поруч бабуся — радіє душа,
Бо з нею турбота завжди справжня.
Бабусю Оксано, тебе я дуже  люблю,
І за все, що робиш, дякую щиро! 🌷

Літо

Сонце сипле з неба жар,
В полі — спів і буйний дар.
Колос тішиться на вітрі,
Дзвонить жайвір десь у світлі.

Річка грає, хвиля — сміх,
Пахне м’ята навкруг них.
Теплий вітер шепче стиха:
«Жити — радість, не утіха!»

Сад шумить, мов казка сна,
Стигне яблук рясна рясна.
А за обрій день пливе —
Літо щедре, золоте. 🌻

Тьотя Іра 🌼

Світиться сонце в очах ясних,
Там — доброта і спокій тихий.
У погляді — небо, у серці — сміх,
І щирість, що лікує лихо.

Вона, як промінь у сірий день,
Дарує світло без потреби слів.
І навіть вітер, що йде з долин,
До неї лагідніш подмухів.

Де б не з’явилась — усе цвіте,
Неначе літо прийшло з росою.
І кожен день їй щось нове
Дарує доля з теплотою.

Вона несе у своїх руках
Турботу, ласку і трохи дива.
І навіть смуток у чиїхсь очах
Вона розтопить — така вже жива!

Хай буде поруч добро й весна,
Хай щастя стелиться рушником,
А доля буде, мов та рясна
Вишня у цвіті під вечірком

Світло ліхтарів 

Під світлом вогнів і зоряних мрій, Ти поруч — і світ не такий самий. У кожнім русі, у кожнім слові Я чую подих свого кохання.

Мов небо торкнулось наших плечей, Мов час завмер, щоб не тікати, І світ навколо став тепліший, Коли навчились ми кохати.

Твої обійми — мій спокій, мій дім, У них усе стає простіше. І навіть темінь за вікном Світліша, ніж колись раніше.

Мені не треба більше слів, Бо все сказали наші руки. Ти наче диво серед снів, Що зцілює усі розлуки.

Під світлом вогнів і наших сердець Нехай кохання не згасає, І кожен день, і кожен вечір Мене до тебе повертає.

Ми серед міста

Ти - мій вечір, мій світанок, Моя тиша і мій сміх. У твоїх очах світанок, У серці — спокій без меж і гріх.

Ми серед міста, серед вогнів, Але світ зупинився для нас. І навіть вітер, що ледь повів, Шепоче щастя в цей час.

Ти моя доля, не випадковість, Ти моє "завжди" і "тепер". І навіть коли навколо темно, Твоя любов — мій світ

Нехай проходять роки, дощі, Та залишиться це відчуття: Як ти обіймаєш, мов мрію, І все навколо життя.

Незалежна Україна

У серці — воля, в жилах — спів,
Укрила небо синій хлів.
Росте пшениця золота,
Моя країна — як весна.

Не зломить буря, не зітре
Те слово — "Вільна", що горить.
Бо кров героїв не дарма
Живе у пам’яті, як мить.

Ми — діти сонця і Дніпра,
Ми зберегли свій дім, свій край.
І незалежність — то не дар,
А вічний оберіг — тримай!