Регіональні особливості українського жіночого одягу ХІХ століття

Буковина

Дівочий наряд складався з білої вишиванки з довгими широкими рукавами, прикрашеної багатобарвною вишивкою, на яку надягалася хутряна безрукавка з яскравими кольоровими візерунками, вишитими вовняними нитками. На стегна пов'язувалася опинка з вовняної тканини, теж прикрашена вишивкою. На голову дівчини надягали «коду» - оригінальний головний убір, основа якого робилася з картону, потім обшивалася тканиною і прикрашалася штучними квітами, тасьмою, бісером. Прикрасами для дівчат служили намисто з кольорового скла. Взувалися дівчата в шкіряні черевики. Черевики були жовтого, червоного або коричневого кольору з декоративним орнаментом. 

Західне Закарпаття

Основу жіночого костюма становила довга вишиванка - «Довгань». Характерною особливістю Довгань є «пазуха» - прикраса у вигляді зітканого квадрата з червоних ниток, пришита у горловини. Рукава вишивалися геометричним візерунком. Коротку безрукавку - «Плічко» прикрашали тасьмою і вишивкою. «Плат» - довгий фартух, який теж прикрашали вишивкою, стрічками, тасьмою і мережкою. Дівчата носили головний убір, схожий на віночок, обшитий бісером та квітами. В якості прикраси одягали на шию «силянки» - плетені з бісеру кольорові стрічки. 

Львівська область

Львівським жіночим вишиванкам властиво багатство вишивки на рукавах. Безрукавка з сукна обшивається кольоровими шнурами з вовняних ниток та мереживом. Жінки носили легкий Кабат, який теж прикрашався шнурами. Поверх спідниці з вовняної тканини в смужку надягався фартух, вишитий українськими рослинними орнаментами. На голову надягав барвистий головний убір - «барвниці», а зверху він прикривався вишитою хусткою з тонкого світлого полотна. Шию і груди прикрашали різнокольоровими намистами або ґерданами. Постоли надягали на полотняні онучі. 

Волинська область

Жінки носили білі вишиті сорочки з домашнього полотна. Зверху надягали «кусан» - кофту, зшиту з щільної вовняної домашньої тканини, відрізну по талії і зі складками ззаду. Спідницю «літник» ткали різнокольоровими смугами. Спереду на спідницю одягали щільний домотканий фартух, витканий барвистими геометричними орнаментами. Волосся заміжніх жінок накручувалися на «кибалку» у вигляді джгута пряжі або обідка, а потім накривалися красивою вишитию хусткою. 

Донецька область

Сорочка-вишиванка шилася на кокетці, багато декорувалася червоно-чорними орнаментами з використанням мережки. Кофти - «юпки» прикрашали різнобарвною тасьмою і мереживами. Спідниці шили широкі, з красивою фабричної вовняної тканини. Для обробки використовувалися стрічки, а нижній край підшивали «щіточкою», яка захищала край від протирання. Ошатний фартух прикрашали вишивкою, мережкою, мереживом і рюшами. Волосся жінки туго скручували в «Гугл», на неї надягалася «сіточка», і зверху надягали красиву хустку з вишивкою. На ногах жінки носили високі черевики зі шнурками. 

Харківська область

Вишиванки для жінок шилися з прямокутними вставками, які багато вишивалися поряд з рукавами і вузьким комірцем-стійкою. Рукава знизу збиралися в збірку «на нитку». На Подолі сорочки нерідко виконувалася мережка. Корсетки шили з фабричної тонкої вовни, а на свята з шовку або парчі. Спідниці плахти ткали складним квадратним візерунком. Спереду вона закривалася «завісою» - ошатним порадникомфартухом, який прикрашали широкою тасьмою. Голову жінки покривали барвистими хустками, надітими поверх очіпка. Взувалися в свята в сап'янові чобітки.