Україно моя
Осіння заготівля
Восени, коли в господах пожовтіє зілля,
А по селах котиться гучний вал весільний,
Ми із кумом вклинюємось в природній процес,
Щоб на зиму продовольчий знайти інтерес,
Виїжджаєм порізно в далеке село,
Де минулими роками нас ще не було.
Кум попереду місцевих всіх попереджає,
Мов, буквально за годину до вас завітає
Пришелепкувато хворе, що не раз женилось,
То щоб хоч у вас в селі те не одружилось.
Воно було й приймаком, і до себе брало,
Та себе в сімейнім шлюбі ще не показало.
Тільки повністю дурний йому скаже «за»,
Краще дайте без мороки йому гарбуза.
Побачите, як блаженно воно з двору піде,
Нехай з Богом те нещастя собі далі їде.
Сільський люд, коли побачив всі мої манери,
Гарбузи давав найбільші, були й по центнеру.
Для гарантії й по два давали, бувало,
Поки на моєму возі вільних місць не стало.
Окружним шляхом приїхав я до свого двору,
А кум, бачу, викладає теж дещо в комору.
Йому вдячні громадяни всього надавали:
Моркви, бульби, буряків, цибулі і сала.
Здобич треба буде чесно ділити обом,
То в майбутньому хай кум будуть женихом,
А я людям розповім, яка воно гадость,
Руйнуюча молодицям і дівчатам радість.
Співчуваю, ви любите гарбузову кашу?
Та не здумайте украсти «Ноу-хау» наше!
20.10.2008
Відредаговано: 09.11.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
