Вічні теми

Якось куми плели байки, коли в корчмі удвох сиділи.
 На той момент порожніх пляшок чимало вже торохкотіло.
 
 «…Скажу Вам, куме, ота щука три метри в довжину була,
 Ваги не знаю та, вважаю, пудів багато б потягла.
 
 Там таке рило – це страхіття, куди там братись крокодилу.
 Повірите, мабуть, з півдня вона мене в човні возила.
 
 Щука була товстелезна і жирна, чортяка,
 В неї вим’я було більшим, ніж в Вас, куме, … (спина).
 А от шия ледь помітна була на фігурі,
 Навіть сало виступало на риб’ячій шкурі.
 
 Я потім смальцю натопив, що теща й досі млинці жарить,
 Тушонки вийшло хтозна-скільки – дружина рибні супи варить.
 
 Із шкури справив шуби дітям, собі стачав нові ботфорти,
 Кусок зостався, Вам віддам – пошиєте мисливські шорти».

***

Кум сьорбнув з кухля ковток пива, протяг довірливе: «Бува, -
 Поліз в потилицю рукою: «Та бачив я такі дива!
 
 На полюванні один раз на розгалуженні гілок,
 Куріпок зграя загорала, і я натиснув на курок.
 
 Всю перспективу, як підбіг, мені враз вгледіть довелось,
 То не гілля було, а роги та щойно вбитий мною лось!
 
 Як тільки я дістав ножа, щоб тушу звіра білувати,
 З’явились двоє грибників з корзинами гриби збирати.
 Ти зрозумій, що не з руки було мені у допр сідати,
 То їх, як свідків, без вагань прийшлось обох ліквідувати.
 
 Хто б міг подумать, що автобус в ліс привезе нову біду,
 А він насипав на поляну туристів цілу череду…
 
 Кум, як Ви ще скажете, мов, вим’я буває
 Більш, як «спина», то туристів прямо при вас усіх повбиваю!
 
 А ще бачив я, як паслись тигриці, щуки та корови,
 А поміж ними красувалась рожева свинка чорноброва. 
 Вона весь вечір поглядала, як показалося мені,
 В бік лева, поки кабаном Ви спали п'яні в бур'яні.
 
 Тільки що Ви про улов мені деренчали,
 А щуку хоч бачили чи фантазували?
 Може, Вас марудило, то так би й сказали,
 А то: «Мокра непристойно, виступило сало…»
 
 Раз у мене і у щуки «спина» отака –
 Я охоче, як пернате, «зіб’ю» літака!» 

22.02.2007