Вартість пересилки

Студент пише в гуртожитку до Бога листа:

 «Я горюю непомірно без грошей, бо та
 Стипендія закінчилась в минулий четвер,
 А без їжі і питва ледве не помер.
 Пришли, Боже, трохи грошей, гривень тридцять п'ять,
 Дозволь тебе, Цар Небесний, раз потурбувать.
 Адресат тобі відомий, про це не пишу,
 В секретаріаті ВУЗу зараз конверт залишу,
 Із-за мого бідування він без марки тут,
 За свого студента хай платить інститут».

 Вивів старанно адресу в нижньому куті:
 «Офіс Господа на небі», а в своїй меті
 Вже визначив, як витратить Божі гривні ті:

 «Куплю чверточку горілки, хліба, пляшку пива,
 Оселедця, скибку сала і буду щасливий.
 Ще повинно залишитись гривень, мабуть, з п'ять –
 Їх витрачу, як прийдеться знов голодувать».

 А тринадцятого, в п’ятницю, точно, в акурат,
 Викликають респондента прийти в деканат:

 «Ти що ж, - кажуть, - такий-сякий, небеса турбуєш,
 Дріб’язковими  проханнями ВУЗ дискредитуєш?
 Замість того, щоб розглянути важливі питання,
 Бог відволікатись мусить на твої прохання.
 Ти до Бога листи пишеш та ждеш манни в руки,
 А тобі вгризатись треба у граніт науки».

 Декан читав іще довго, поки не втомився,
 Потім глибше вник у суть і розвеселився.
 Витяг з тумби двадцять гривень: «Їдальню відвідай,
 Мабуть, ти голодний зараз, іди пообідай».

 Студент вибіг з кабінету, збуджений до краю:
 «От нахабність, хто ж частину грошей викрадає?
 Якщо ангел, завпоштою собі не хапає
 Гроші, тоді… - більш нікому, декан забирає!»
 
 P.S. Ті часи давно минули, і це відбувалося,
 Коли гривні ще рублями у нас називалися.

22.11.2006