Україно моя

Поспівчувай, Господи!

Щоб гостинність проявити до рідні сповна,
Кум спочатку закололи гостям кабана,
То їм так сподобались горілка і сало,
Що квитки, на потяг взяті, назад поздавали.

Через тиждень з’їдено було кабана,
І кум змушений був різать іще й барана.
Потім зжерлись дві кози – безвісти пропали,
Вовки і то в тому році в нього менше взяли.
Далі гусям голови усім відрубали,
Та приїжджим і цього здалося замало,
Бо вони до дня від’їзду півня заказали,
Картопляні драники, вареники, борщ.
А на ранок, як стіна, з неба пішов дощ.

«Ну, й куди тепер поїдем?» - хтось з гостей сказав,
А в курнику з переляку півень закричав:
«За що, Боже, господаря і мене караєш,
Невже гостей-ненажерів в тебе не буває?!»

 

11.09.2008




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше