Україно моя

Ліна, Тетяна, Анжела, Віра

Літо красне пролетіло
І замовклий річки гомін
Наповняє серце смутком,
А свідомість теплий спомин.

 

Тільки очі заплющу в минуле
Естафетою втрачених літ,
Теплим спомином на промайнуле
Я полину в омріяний світ,
Надивлюся на все, що відбуло,
А іще – на залишений слід.

 

А ти бачила, в серпні спалахують зорі,
Небосхил в золотаві вдягаючи барви,
Жаром сиплються, світлом прозорим?
«Є» і в мене прекраснії фарби,
Лише їх недостатньо в моєму мольберті,
А від захвату сяйвом небес не померти б!

 

Вишень цвіт опадає в саду
І траву одягає у сніг,
Ранки милі нікуди не йдуть,
А вшановують мамин поріг.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше