Україно моя

Юлія, Ксенія, Оксана, Світлана

Юності зоряне небо
Лине в безкрайності днів
І слів не треба для тебе –
Я поклоняюсь тобі.

 

Колись на зорі я побачила диво –
Сльоза у матусі скотилась щаслива,
Єдналися крик мій і мамина ніжність,
Не знаю, чого в оту мить було більше.
І бачила спалах – світ білий відкрився,
Я думаю, кожен отак народився.

 

Ох, ох, ох, ох, ми тоді були удвох.
Ксюха сіяла горох.
Сонце з неба припікало,
А на мене це впливало –
Не прості думки полізли,
А хто був би тут залізний?

 

Скільки є порівнянь на жіночі ім’я,
Вам вони нагадають і очі,
І калиновий гай, і пісні солов’я,
Та омріяний образ дівочий.
Любо слухати  давній мотив про любов,
А що, може, й собі підспівати
Незабутні слова про малиновий зов,
А тональність яку хто порадить обрати?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше