9. Висновки

Із наведених вище фактів ми можемо побачити, як саме українці організували своє життя на далекому острові Ірландія у місті Корк. Діаспора початку нульових років разом з біженцями 2022 року об’єднаними зусиллями створили таку собі Малу Україну з усіма ознаками повноструктурної громади. Ось такими були етапи творення.

1. Українська діаспора Корку виникла на початку 2000 років на етапі економічного зростання в Ірландії. Тоді ж тут з’явилось багато мігрантів з країн Балтії, Польщі, Грузії і Молдови. Їх всіх об’єднувала російськомовність. У них утворювались свої кола спілкування за інтересами.

2. Майдан і війна 2014 року дали поштовх для поляризації українців Корку. Активна їх частина, свідомі українці, об’єдналися для волонтерства на користь України, але це обʼєднання відбулося без утворення організаційних форм. Інші українці, при цьому, навпаки, вийшли зі свого кола спілкування і ніякої участі у волонтерстві не брали.

3. З початком повномасштабної війни активна частина діаспорян згуртовуються під назвою «Штаб Півдня». Вони ініціюють перші мітинги, перші масові українські заходи. Крім поставок гуманітарки і утворення Паляниці починається поставка автомобілів для Фонду Притули.

Величезну допомогу і підтримку українці отримали вже в перші дні війни від польської діаспори Корку.

В цей же час починають утворюватися нові українські проекти, засновані біженцями.

Олеся Житкова береться професійно за організацію мітингів. Олександр Саримсаков починає підбір учасників і проводить фестиваль української культури «Наш Край».

Вікторія Тимощук і Світлана Дейкун організовують і проводять першу репетицію українського хору «Калина».

Польська діаспора в особі Войтека Бялека вже на третьому місяці війни засновує для українців «Together4Ukraine».

Під кінець 2022 року була створена Українська недільна школа, була створена церковна громада УГКЦ в Корку і відбулась перша її різдвяна служба.

Таким чином, як ми бачимо, більшість українських проектів утворилися досить швидко - вже протягом першого року війни.

4. Відомий українознавець Іван Дзюба вважав (і він має своїх послідовників), що необхідними інституціями для повноструктурного життя громади є наявність церкви, школи, самодіяльності (співи, танці, вистави), бібліотеки, друкованих видань. Це такі собі інституційні стовпи, на які спирається життя української громади, будь де вона не є. Перші три позиції із зазначеного списку - церква, школа і самодіяльність - ми вже маємо. Дві останніх - ЗМІ і бібліотека - є на початковій стадії. Тому, формування української громади Корку слід вважати успішним.

Думаю, що і в подальшому українці Корку разом з ірландцями будуть творити спільний культурний простір, збагачуючі одне одного.