7.3. Гуманітарний хаб Паляниця

Історія Паляниці, як розказала мені Аня Кушнір, починалася так. Спочатку новоприбулі біженці приходили на склад у Блекпулі і самотужки серед кучугур привезеної гуманітарки підбирали те, що їм було потрібним. При цьому утворювався безлад і необхідно було знов розкладати привезене. В той же час під орудою АУРІ (Асоціація Українців у Республіці Ірландія) вже була відкрита перша Паляниця в Дубліні. Там біженці могли отримувати вже готовий певний набір гуманітарки, який був підготовлений волонтерами заздалегідь. Було вирішено зробити те ж саме, але обов’язково в центрі Корку. Через ланцюг знайомств один з дублінських волонтерів допоміг знайти велику кімнату на першому поверсі Торгівельного центру Мерчентс Кі за ціною 1 євро в місяць.

Після кількох тижнів підготовки і ремонту 15 травня 2022 року відбулось урочисте відкриття гуманітарного хабу Паляниця. Привітання виголосили представник мерії, українські і ірландські волонтери , о.Роман, інші. Українські співаки Марина Одольська, Юлія Рудан і Артур Рудан виконали свої твори.

Урочисте відкриття Штабом Півдня гуманітарного хабу Паляниця.15.05.22 рік. Торгівельний центр Merchance Quay

Головним і незмінним менеджером Паляниці була волонтерка Аня Кушнір. Її знали в обличчя всі біженці Корку, а також інших навколишніх містечок Корк каунті, які неодноразово приходили за гуманітаркою. Її так і звали Аня-Паляниця. Зазвичай їй допомагали розкладати товари на полицях інші дівчата – як біженки, так і діаспорянки.

Паляниця пропрацювала до першого листопада 2022 року. Людей стало приходити менше. В готелях, де переважно зосереджувались біженці, поступово було налагоджено забезпечення людей всім необхідним. Тому дороговартісні приміщення можна було звільнити.

За увесь цей час роботи трапився лише один випадок, коли ментально нездоровий чоловік якось прийшов і створив Ані з дівчатами стрес і клопіт. Але все було успішно відрегульовано.

Після закриття Паляниці вся зібрана гуманітарка спрямовувалась фурами в Україну.

Склад гуманітарки за межами Корку.

Іншим етапом, де я брав участь, були відвантаження гуманітарки і автомобілів із складських майданчиків поза межами Корку.

Одного разу ми вантажили фуру зі складу ірландської компанії, яка тривалий час – роками – займається поставками гуманітарки в Африку. Завдяки Віктору Данилюку вони розвернули свою роботу в бік України. Когось із них Віктор навіть возив в Україну на зустріч з Сергієм Притулою.

Поставки багатьох необхідних речей в Україну продовжуються і нині.