Кожен ранок та вечір, кожнісіньку ніч,
Сирени лунають страшніші жахіть.
Вони виють в той час, як ракета летить.
Кожнісінький день, 24 години, на нас "гради" сиплють ворожі тварини!
Коли ми гуляємо — вибухи чуєм,
А дехто із нас ще в підвалі ночує.
Ми кожен день ракети бачимо,
Але, на жаль, куди вона впаде — не передбачено!
Сирени в нас — це звичне діло,
Ревучи кажуть всім: "біжімо".
Для когось дому вже немає,
Та люди вільні живуть далі!
Живем ми покидькам на зло,
Для нас все буде Україна!
Ми пам'ятаємо "за що" на нас напали божевільні,
За те, що волю любимо, і не потерпимо свавілля!
Для нас життя — це свято квітів,
Де світлом дні були залиті!
Та зараз це лиш ріки крові,
Від тих тварин, які безвольні!
Хоч як нам важко, ми живемо,
Життя Вкраїні віддаємо, задля свободи ми помремо!
В неволі жити ми не можем, бо окупантів переможем!
Народ наш мужній, всі герої,
Як тільки лихо — всі до зброї!
Ми свою Неньку захищаєм,
Свободу й щастя здобуваєм!
Ми переможем задля долі, свободи й правди без неволі!
Ніколи ми їм не програєм, це той двобій, де ми перемагаєм!
Ми славна нація на волі,
Тож ми не будемо в полоні!
Ми всі є люди, і ми вільні,
А звати всіх нас — Українці!
Народ незламний ми і сильний,
В душі яких живе сміливість!
Відредаговано: 02.02.2023