Сьогодні...

Сьогодні смерть постукала до когось в двері,
Дитя відкрило їй, а в домі темно, як в печері,
А темно, тому що світла не видно,
Бо вкрали його, як життя в невинних!

Сьогодні в нас вкрадають найцінніше,
Життя завжди було найголовніше!
Сьогодні ріки крові й сліз в нас протікають,
Безвольні "люди" наш народ вбивають!

Чомусь сьогодні всім нам дуже гірко,
Хоч завтра може бути ще жорсткішим.
Сьогодні з очей наших сльози ллються,
Куди ж поділось все "добре людство"?

Сьогодні нас вбивають, мов отару,
І кажуть, ми "заслуговуєм" на їхню кару.
І з кожним днем "покараних" стає все більше,
Все через те, що ми не стерпимо насильство!

"Сьогодні" в нас безсонні ночі,
Ніхто не може закрить очі, бо ті жахіття бачать в сні тривожнім.
Саме в цей час стріляють "гради",
Й гудуть сирени без пощади.

Для нас "сьогодні" є жахливим,
Бо нашу кров пускає смерть у зливи!
Кривавий дощ, в нас ллє без перестанку,
Але з надією чекаєм світанку.

"Сьогодні" для нас найстрашніші ранки.
Хтось віддає себе без останку,
У полі бою, на світанні,
Щоб ми жили не днем останнім!

Сьогодні ми разом, і боремось стійко, 
Нас не лякає "нездоланне військо",
Це стадо чудовиськ, що нас убивають,
А ми їм не скоримось і подолаєм!

Сьогодні нам страшно, та нас не злякати,
А нас боягузи прийшли "рятувати"!
Сьогодні всі ми творці долі на волі, 
Вони ж лише хочуть усіх поневолить!

Сьогодні, і завтра, в наступному році,
Ми все одно не заплющимо очі,
Бо пам'ятаємо всіх, хто не з нами,
Всіх, хто убитий був ворогами!

Сьогодні ми сила, свобода і воля,
Ніхто з нас ніколи не буде в полоні!
Хоча в нас сьогодні "страшенні зливи",
Та завтра для всіх вже буде щасливим!