Що далі...?

Ми завжди у майбутнє любили дивитись,
Та зараз ніхто це не може зробити.
Всі наші плани вони зруйнували,
Спокійне життя у нас з вами забрали!

Нам зараз страшно, і навіть дуже,
Ніхто не знає, що далі буде.
Ніхто не знає чи буде завтра,
А може зустріли останній світанок.

Що далі буде, чи будем жити,
Чи буде доля нам благоволи́ти?
Живемо одним днем і числа не знаєм,
Бо зараз,на жаль, у нас часу немає.

У нас часу немає, в нас його забирають,
Наші життя вони обкрадають,
Нашу свободу знищити хочуть,
А нас із вами в землю затопчуть!

Живемо ми тільки вчорашнім завтра,
Сьогоднішнє можемо і не діждатись.
Ми вдихаємо кожну секунду, хвилину,
Година для нас наче золото цінна!

Такі як були, ми ніколи не будем,
На жаль, чи на щастя, цей жах не забудем!
Він житиме з нами, допоки вдихаємо, повітря і час,
Ми усе пам'ятаємо.

Чим більше ми дихаємо, тим більше живемо,
Бо час для нас — кисень, без нього помремо! 
Вони нам в повітря отруту пускають,
Щоб ми задихнулись, і їм підкорялись!

Що нас далі чекає, смерть чи життя?
Вони ж відповідь знають, і йдуть до "кінця".
Для них він щасливий, а для нас катування,
Жарти їхні — над нами знущання!

Що буде далі, чи хтось нам розкаже?
А яке буде завтра, хтось може покаже?
Що було ми знаєм, а чи буде, хто зна.
Кожен день існує постійна загроза.

Хай нам страшно жити, та ми йдемо далі,
Кожен день для нас став прекрасним в деталях!
Ми не знаєм що буде, чи настане завтра, 
Зараз кожну мить, живемо як в останнє!