Україна в огні

Життя — війна

Я не чую як вітер шумить, 
Адже вибух все закриває.
Я не бачу як пташка летить,
Бо на небі ракета літає.
Моя музика стала сирена,
Замість фільмів новини дивлюсь.
Щоб ходити десь там по бульварам,
Я з підвалу вийти боюсь.
Я не п'ю для бадьорості кави, 
Бо тепер я ночами не сплю.
Я боюся поглянути в гору,
Бо боюся побачить пітьму.
Кожен день, вечір і ранок
В моїм домі стали тюрмою,
Я не бачу красивий світанок,
А лиш вибухи, спалахи, зброю.
Я не знаю що стало зі мною,
І чому мене все лякає.
Я боюся дивитись новини,
Гірка правда мене добиває.
Мої друзі сидять у підвалах,
А колись ми вчились у школі.
Мені так лячно думать,
Що вони не поруч зі мною.
Кожен день, вечір і ніч
Я боюся всього на світі.
Феєрверки страшніше жахіть,
Бо нагадують вибухівки.
І життя вже не буде колишнім,
Кожен день я про це пам'ятаю.
Мені страшно на це дивитись,
Але я маю йти далі.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше