Початково уличі жили від Північного Причорномор'я до сучасної Молдови, будучи найпівденнішим слов'янським племенем. Столиця місто Пересічень.
Інші великі міста - Самар, Ігрень.
Трохи пізніше (Х століття) вони, під тиском печенігів, просунулися на захід та оселилися між Бугом і Дністром.
Баварський Географ характеризуючи їх вживає ''populus multus" (багатолюдний народ), та вказує що в їх країні було 418 міст-городищ. Разом з тиверцями вони найбільше боролися проти полян і, як наслідок, Рюриковичів.
Віщий Олег вів проти уличів невдалу війну (885). Ігор Рюрикович три роки вів облогу Пересічня (937-940), і зміг змусити це плем'я платити данину.
В 942 відбулася остання війна між уличами та Київської Руссю, остаточно це плем'я було підкорене воєводою Свенельдом.
Уличі давали про себе знати і пізніше. В ХІІ ст. під тиском половців вони відійшли та оселилися північніше, між Случчю та Бугом, та стали відомі під іменем болоховців.
Як і уличі, з якими вони підтримували добросусідські стосунки, були багаточисельним то войовничим народом.
Тиверці жели на території України та Молдови. Згідно Лаврентієського літопису жили на територіях між Дністром і Дунаєм, однак пізніше переписаний Іпатіський літопис стверджує що вони жили до Дніпра.
Важко сказати наскільки близько вони жили до Чорного моря, та пам'ятки тиверців знайдені на відстані півсотні кілометрів від нього.
Воювали проти полянських військ Аскольда (863).
Брали участь в походах на Константинополь Віщого Олега (907) та Ігоря (944).
Інформації про уличів і тиверців обмаль. Після 944 обидва племені ніде не згадуються.