Дуліби-волиняни, бужани

На території Волині історично склалося кілька слов'янських племінних союзів. 

Дуліби, згідно арабському хроністу, були найбільш шанованими серед слов'ян. Їх племінну державу Дулібію ставили в один ряд з Куявією, Славією та Артанією.

Дуліби (волиняни) жили вздовж річки Буг. Вони дали назву історичному регіону Волинь. 

Саме вони займали головуюче положення за часів Антського союзу. Аль-Масуді та Аварам бен-Якуб називають дулібів першими, чистокровними слов'янами. Повідомляється також що еліта пламені дулібів була найшанованішою серед слов'ян. Після розпаду Антського союзу та втрати дулібами контролю над рештою слов'ян вони розділилися на окремі племена. 

В VI-VII ст. на землі Антського союзу відбулася масштабна аварська навала. Сина правителя Ідарізія, Мезамира, що були дулібами за походженням, було вбито кочовиками під час посольства. Наймовірніше так вони намагалися позбавити слов'ян спадкоємця трону. 

Авари люто ненавиділи дулібів як головуюче плем'я антів. Їх землі постраждали від навали кочовиків найбільше.

Баварський Георграф передає що авари запрягали дулібських жінок в плуг та змушували орати землю:

''Вони вели війну зі слов'янами та ганьбили їх, особливо дулібів. Не цураючись навіть насилля над жінками. Коли авари вирушали в похід то не запрягали ні коней, ні волів. Натомість вони вдягали в плуг чотири-п'ять слов'янських жінок племена дулібів, та змушуваои його тягнути''. 

На думку деяких дослідників, гніт кочовиків став причиною того що дуліби відступили частково до Південної Чехії, частково через Паннонію по річці Драва до самих Альп. 

Та частина що залишились в Україні брала участь у поході на Константинополь (907).