Венеди - перші слов'яни

Слов'янський слід праукраїнців прослідковувався ще до початку нашої ери. До племен що могли ними бути зачисляють сучасників Геродота - будинів та неврів, так звані ''нескіфські народи'' Великої Скіфії. Однак, їх причетність до слов'ян не є достовірною.  

Справжні слов'яни відомі з І ст. нашої ери, їх ім'я в античному світі - венеди, або венеди Вісли. Так їх називав римський історик Пліній Старший (23/4-79). Венеди Вісли також носять ім'я сарматських венедів, однак вони суттєво відрізнялися від своїх сусідів - сарматів та германців. 

Сарматські венеди виникли на узбережжі Балтики. Птолемей розміщує тут країну Велика Венедія, а саме узбережжя називає ''Венедською затокою''. Імовірно, вони могли бути балто-слов'янами чи вже їх слов'янським відгалуженням. 

Тацит вказує що вони були навіть в Німеччині та за способом життя були схожі з германцями, однак їх мова зовсім не була схожою. Отже, Велика Венедія була чисельною та обширною країною.

В 98 році Тацит передає: 

''Тут Свебія закінчується. Не знаю, чи називати племена певкінів, венедів і фенів до германців, чи до сарматів. Та певкіни, яких іноді називають бастарнами, схожі на германців своєю мовою, способом життя. Вбогість поширена серед них, а їхні дворяни ліниві. Змішані шлюби надають їм відразливого вигляду сарматів. 

Венеди-ж перейняли багато сарматських звичаїв - їхні грабіжницькі походи захоплюють всі лісисті та гірські нагір’я, що лежать між бастарними та феннами.

Тим не менш, їх теж слід зарахувати до германців, бо вони осілі, носять щити і люблять мандрувати пішки, що відрізняє їх у всіх цих аспектах від сарматів, які живуть у возах або верхи.''.

В майбутньому венеди-спори розділилися на три частини: вендів, склавинів та праукраїнців антів.