Кельти України. Бастарни, бої, котини

В період між VIII-IV ст. до н.е. кельти, прабатьківщиною яких були Альпи, захопили обширні території від Піренейського Півострова до Малої Азії. 

В Україні відомі три кельтські народи - бастарни, бої та котини. Перші проживали на Правобережжі, другі в Карпатах та прилеглих областях, треті на території Закарпаття.  

Від кельтів, що іменували себе галлами (гальська мова є рідною мовою ірландців) і отримала назву Галичина.  

Перша хвиля кельтської міграції до Карпат відбулася ще до нашої ери і пов'язана з боями. В ІІІ ст. до н.е. вони веселили з цих земель фракійських гето-даків, найдавнішого індоєвропейського населення Карпатського регіону. Саме бої були першою хвилею кельтської міграції до заходу України. 

Бої швидко вв'язалися у війну з Римом на боці Ганнібала. Зазнавши поразки в битві при Теламоні (216 р. до н.е.), бої в союзі з карфагенянами у 216 р. до н.е. вбили римського полководця Луція Постумія Альбіна, чий череп перетворили на чашу. Та тріумф кельтів у війні з Римом був недовгим. 

Оговтавшись, римляни розбили боїв в битві при Плаценції (194 до н.е.) та в битві при Мутіні (193 до н.е.). Публій Корнелій Сципіон Насіка остаточно завоював боїв в 191 році до н.е. і тим довелося покинути Італію. Переселившись на Балкани, бої були винищені гето-даками, а їх землі в Карпатах було повернуто за часів царя Децебала. 

Існує гіпотеза що саме від боїв походить етнографічна група бойків, пращури яких врятувалися в північних горах.

Паралельно їм, інші кельти досягли Галичини та Буковини. В історії вони відомі як бастарни.

Відомі Античній Греції з ІІ ст. до н.е. як певкіни, бастарни також згадуються Тацитом. 

Бастарни населяли території на північ і схід від Карпат між ІІІ ст. до нашої ери і III ст. нашої ери. Їх володіння простягалися до самої Вісли, де проживало одне плем'я бастарнів - сидони (інше плем'я, атмони, згадується лише Страбоном). 

Після переселення до Галичини бастарнів також стали вважати скіфами, оскільки територія України тотожна Великій Скіфії. Як наслідок, в першому сторіччі до нашої ери вони разом з сарматами та гето-даками протистояли римській експансії на Дунай. 

Після цього, на протязі двох століть між Римом та бастарнами був мир. Та в 180 році вони, очолювані готами та іншими народами Великої Скіфії, знову напали на римські володіння. 

Наприкінці III ст. вони переселилися на територію Римської імперії де вели мирне життя. 

Деякими дослідниками зачислюється до германців, посилаючись на роботи римських істориків. 

Археологічно бастарни тотожні Латенській культурі. Найвідомішою стоянкою кельтів на території України є Галіш-Ловачка що, імовірно, була населена котинами та являла собою важливу залізообробну стоянку не лише Карпатського басейну а й всієї Європи. Загалом, на території Закарпаття знайдено приблизно 40 кельтських поселень. Також вони зустрічаються в Галичині до Дністра. 

Також з бастарними асоціюють культуру Поєнешті-Лукашеука.

Останні кельти що прибули в Карпати через кілька століть. Їх іменували котинами. Археологічно тотожні Пуховській культурі. Вперше їх згпдано в 10-му році до н.е. Тацитом, згідно якому котини були мирним народом що платили данину залізом сарматам і квадам. Тим не менш, вони будували укріплені фортеці та навіть карбували власну монету. Котини відмовилися воювати в макромонічних війнах на боці римлян, за що Марк Аврелій переселив їх до Нижньої Панонії де котини проживали до середини III сторіччя.  

З переселенням котинів до Паннонії кельтський слід в Україні обірвався. Подальша їх доля невідома. (імовірно, ассиміляція з сусідніми народами).