У полум'ї кохання зустрілись двоє,
Й відчули неповторну цю мить.
Немовби по запаху один одного впізнали,
За руки на набережній гуляли.
Та прийшла війна і їх розлучила,
І життя їм стало вже не миле.
Так довго вона його чекала,
Аж звістку гірку про загибель отримала.
І опинилась у душевній темряві,
У густому туманному мареві.
Усвідомивши, що втратила свою половинку,
Як серед болю тепер навчитися жити
І не зійти з розуму?..
Та час лікує,
Хоч біль у серці не мине.
Любов навіки в нім залишиться,
І світлим спогадом буде квітнути.
Відредаговано: 28.06.2026