Вірш за 5 хвилин

Росія- проклята країна
Країна рабів, невільників, слуг
Настільки любити не може ніхто 
Лиш та злощасна руїна.
А що ж вона любить? 
Своїх немовлят, дружину чи може кохання?
Росія неволю плекає свою
Свободу, віками покуту в кайдани.
Росія- країна життя
Життя диктатури, мовчання та горя
Чому там нема ні одного слівця
Що в росії щасливая доля. 

Москалик пишається тим, за що гріх
Він гордий за злочин, за біль
І те немовля, з очима, повними сліз,
Дивитиметься на нього весь вік
Та він буде гордий за "родину-мать"
Якій на нього начхати. 
Він буде грішити, розносити плач
Бо "власть" так сказала, 
"Вот так! Не иначе!" 

І як не згадати Багряного Йвана
І тих "Тигроловів", що він написав.
І Гриця Многогрішного, який постраждав
Якого цькували російські солдати
В російських катівнях страшних
Та він переміг тих ідолів клятих 
І він здолав їх усіх 

Отак і Вкраїна, наша рідна та мила 
Потроху, потроху, та все те пройде
І скоро на тому місці, кров'ю политім 
Руками цілющими там проведе.
І згояться рани, пекучі.... болючі....
Такі, про які не мовчать 
І станем на ноги у себе ми вдома
І будем руїни ми ті відновять. 

"Які ж то руїни?"- Скажуть нам люди.
Да ті, що принесла "российская власть"
Коли над Маріуполем гради літали
А Київ мусів оборону тримать.
Коли ті проклятії орки,
Хоч й орками те не назвать,
Нищили все навкруги та навколо
Батьків, матерів та їхніх малят. 

Тож станем за нашу Вкраїну 
Так як давно Хмельницький стояв.
Петлюра, Бандера та Скоропадський за неї тоді вболівав.
Як Леся писала нам вірші, щоб легше боротись було
Шевченко-кріпак страждав за Вкраїну
Щоб нам тепер легше жилось.