Сиве небо, мокрий асфальт,
Хмари пливуть сумовито,
У серці невпорядок й біль
Від чорної хвилі біди.
Тягар смутку із нас наліг -
Зайшла глибока тьма в душу,
І спокійний настрій пішов -
Світла майбутнього не бачу.
Великий розбрат і хаос,
Страждання й біль без кінця,
В людських серцях розтерзання,
Стрічається така Україна.
З потрісканим знаменем на землі,
Розсипається мій край,
І кожна година українські,
Здається, душу звільняє.
Темні думки і криваві сльози,
Ворогів скажені пророчать,
Рідна країна в ненависті,
На крові вік закінчаться.
В скруті все може змінитися,
Хай душі встають на бій,
І незабаром наша Україна
Стане країною свободи і праці.
Відредаговано: 27.01.2024