Ukraine
Що ж то буде, як душу заберу...
Що ж то буде, як душу заберу,
В останню путь вирушу з України?
Хіба я вже не знаю, що йду в далі,
Де квітне молодість, де струмки співають.
Та й мені здається, що все таки можу
Крокувати тихенько, повільно тихо,
Щоб не чутно було, як з грудей лондону
Вилітають серцеві невмирущі відгуки.
Слова останні, які так у вічність
Хочеться сказати, якби знав, коли
Закінчиться час земного існування,
Щоб перетнути вічний край своєї думки.
Тут, на землі, де ще не всі вчинені діла,
І душа ждати, коли його покаєш,
Хочеться бути кращим, щоби стати,
Настроєним вірно, щоб на зло не розслабитись.
Отож вам, моїй рідній Україні,
Як віддам із наснагою свою душу,
Щоб залишилося бодай восениння,
Хоч в останній хвилині і біль щемлячий.
Щоб тільки не втрачати нашої слави,
Та щоб ще згадували і про нас,
Щоби взнавали, що вже тут не знали
Про нашу велику, неповторну красу.
Відредаговано: 27.01.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
